Єлизавета Гессенська (1539—1582)

Єлизавета Гессенська (нім. Elisabeth von Hessen), відома як Чорна Ельза (нім. die schwarze Else)[1] (нар. 13 лютого 1539 — пом. 14 березня 1582) — аристократка XVI століття з Гессенського дому, донька ландграфа Гессену Філіпа I та саксонської принцеси Крістіни, дружина курфюрста Пфальцу Людвіга VI.

Єлизавета Гессенська
нім. Elisabeth von Hessen
Єлизавета Гессенська
Єлизавета Гессенська
11-а курфюрістіна-консорт Пфальцу
Початок правління: 26 жовтня 1576
Кінець правління: 14 березня 1582
Попередник: Амалія Ноєнар
Наступник: Анна Східно-Фрісландська
Дата народження: 13 лютого 1539(1539-02-13)
Місце народження: Кассель, ландграфство Гессен
Країна: Священна Римська імперія
Дата смерті: 14 березня 1582(1582-03-14) (43 роки)
Місце смерті: Гайдельберг, Курпфальц, Священна Римська імперія
Чоловік: Людвіг VI
Діти: Анна Марія, Єлизавета, Доротея Єлизавета, Доротея, Фрідріх Філіп, Йоганн Фрідріх, Людвіг, Катерина, Крістіна, Фрідріх, Філіп, Єлизавета
Династія: Гессенський дім, Віттельсбахи
Батько: Філіп I
Мати: Крістіна Саксонська

Біографія

Народилась 13 лютого 1539 року у Касселі. Була сьомою дитиною та четвертою донькою в родині ландграфа Гессену Філіпа I та його першої офіційної дружини Крістіни Саксонської.[2] Мала старших сестер Агнесу, Анну та Барбару й братів Вільгельма та Людвіга. Ще один брат помер немовлям до її народження. Згодом сімейство поповнилося трьома молодшими дітьми.

Філіп I у 1547 році в ході Шмалькальденської війни потрапив у полон та кілька років перебував в ув'язненні в Іспанських Нідерландах. Матір і старший брат взяли на себе керування ландграфством. Крістіна пішла з життя навесні 1549 року. Єлизаветі на той час було 10 років. Її вихованням надалі займалася, в основному, тітка Єлизавета Саксонська.[3] У 1552 році батько повернувся з полону.[4]

Портрет Людвіга VI, XVI століття, Музей історії мистецтв

У віці 21 року Єлизавета була видана заміж за спадкоємного принца Курпфальцу Людвіга Зіммернського, який був її однолітком. Вінчання відбулося 8 липня 1560 у Марбурзі. Наречений був освіченою людиною, добре знав історію, володів латиною та французькою мовою, збирав бібліотеку та цікавився мистецтвом.[5] Був відомий своєю добротою, а також слабким здоров'ям.[6] Перший час після весілля він обіймав посаду губернатора Гайдельбергу, а у 1563 році став губернатором Верхнього Пфальцу, після чого пара оселилася в Амберзі.[1] Подружжя мало дванадцятеро дітей:

Гайдельберзький замок

Єлизавету змальовували як енергійну жінку, яка підтримувала чоловіка у протидії батькові-курфюрсту щодо релігійних питань.[3]

Після смерті Фрідріха III Людвіг став курфюрстом Пфальцу, а сама вона — курфюрстіною-консортом. Менш, ніж за місяць, народила найменшу доньку, після чого пара оселилася у Гайдельберзі в місцевому замку.[7] Під впливом дружини курфюрст відновив лютеранство як державну релігію.

У своєму заповіті Людвіг VI, який регулярно хворів, на випадок своєї смерті вказав опікунами сина, окрім Єлизавети, маркграфа Бранденбург-Ансбаху Георга Фрідріха, герцога Вюртембергу Людвіга та ландграфа Гессен-Марбургу. Незважаючи на це, на посаду адміністратора Пфальцу також претендував його брат Йоганн Казимир. Курфюрстіна та інші призначені опікуни безуспішно оскаржували зазіхання родича в Імперському камеральному суді. Йоганна Казимира підтримував навіть брат Єлизавети, Вільгельм, який побоювався її сильного лютеранського впливу на пфальцьку політику.

Від 1580 року курфюрстіна приймала лікувальні процедури в соляних ваннах Оффенау через свою подагру. Померла 14 березня 1582 у віці 43 років. Була похована 1 квітня 1582 у церкві Святого Духа у Гайдельберзі.[8]

У липні 1583 року її удівець узяв другий шлюб із Анною Східно-Фрісландською, однак за чотири місяці сам пішов з життя.

Генеалогія
Людвіг II
 
Мехтільда Вюртемберг-Урахська
 
Магнус II
 
Софія Померанська
 
Альбрехт III
 
Сідонія з Подебрад
 
Казимир IV Ягеллончик
 
Єлизавета Австрійська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Вільгельм II
 
 
 
 
 
Анна Мекленбург-Шверінська
 
 
 
 
 
Георг Саксонський
 
 
 
 
 
Барбара Ягеллонка
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Філіп Гессенський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Крістіна Саксонська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Єлизавета
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки
  1. Гессенські біографії. Єлизавета Гессенська (нім.)
  2. Паралельно, від 1540 він був таємно одружений із Маргаретою фон дер Заале, на що Крістіна дала свою згоду.
  3. Гессенські біографії. Єлизавета Саксонська (нім.)
  4. Fritz Wolff: Philipp der Großmütige. In: Neue Deutsche Biographie. Band 20, Duncker & Humblot, Berlin 2001, ISBN 3-428-00201-6, стор. 376–379. (нім.)
  5. Volker Press: Ludwig VI., Kurfürst von der Pfalz. In: Neue Deutsche Biographie. Band 15, Duncker & Humblot, Berlin 1987, ISBN 3-428-00196-6, стор. 414. (нім.)
  6. Friedrich von Bezold: Ludwig VI., Pfalzgraf bei Rhein. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 19, Duncker & Humblot, Leipzig 1884, стор. 577—580. (нім.)
  7. Гайдельберзький замок — резиденція курфюртів Пфальцу (нім.)
  8. Церква Святого Духа у Гайдельберзі (англ.)

Література
  • Pauline Puppel: Die Regentin. Vormundschaftliche Herrschaft in Hessen 1500–1700. Campus-Verlag, Frankfurt am Main u. a. 2004, ISBN 3-593-37480-3, (Geschichte und Geschlechter 43), (Kassel, Univ., Diss., 2002-2003), стор. 99. (нім.)
  • Christoph Rommel: Geschichte von Hessen. Band 5. Perthes, Hamburg 1835, стор. 585. (нім.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.