Антипов Микола Павлович

Після 9 класів Римарівської ЗОШ учився в Котовському медичному училищі, працював медбратом в Гулянському навчально-виробничому комплексі. Курсант 1-ї навчальної групи третього відділу підготовки молодших спеціалістів Навчального центру Державної прикордонної служби України. В березні 2014-го призваний за контрактом до рядів Збройних сил України. Пройшов вишкіл в навчальному центрі державної прикордонної служби України у місті Оршанець.

Двадцять дві доби бійці вели бій проти проросійських терористів та під обстрілами з території країни-агресора — Російської федерації, прорив тривав 3 доби, бійці вийшли до українських сил в районі Савур-могили та Амвросіївки. Загинув 7 серпня під час обстрілу колони при виході з оточення в «Довжанському котлі» біля Червонопартизанська та КПП «Довжанський», тоді полягло іще 6 бійців, 17 зникли безвісти.

11 серпня в Одеській області оголошено днем скорботи. Похований в селі Нестерове, в останню дорогу Героя проводжали односельці, мешканці сусідніх сіл та міст.

14 серпня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

• 27 березня 2015 року в Римарівській школі відкрито меморіальну дошку випускнику Миколі Антипову
• У районному центрі Окни встановлено меморіал загиблим у російсько-українській війні землякам Вадиму Сапеску, Миколі Антипову та Надії Морозовій[1].

• Указ Президента
• Антипов Микола Павлович
• Герої не вмирають
• У селі Римарівка Красноокнянського району відкрито меморіальну дошку на честь загиблого Героя