Антична драма

Антична драма — давньогрецька драма, зародилася не раніше VI ст. до н.е. Розвинулася з ритуального дійства (драма — слово грецьке і означає дійство) на честь бога Діоніса. Воно зазвичай супроводжувалося хороводами, танцями і піснями (дифірамбами). Змістом цих пісень було оповідь про пригоди Діоніса. Виконавці їх танцями і мімікою відтворювали це сказання. Потім із середовища хору виділився провідний, якому відповідав хор. Роль його часто виконувалася існувавшими вже тоді професіоналами-акторами (танцюристами і т.д., зазвичай вони звеселяли натовп на збіговиськах). Деякі дослідники вважають, що в глибокій старовині про страждання бога Діоніса розповідав жрець, приносячи при цьому на вівтар в жертву козла («козел» по-грецьки — tragos, звідси — трагедія).

Походження драми

Витоки античної драми тісно пов’язані із суспільно-історичними процесами, які переживала антична цивілізація у VI—V ст. до н.е., а саме з розквітом рабовласницької формації і утвердженням в ній особистості. Антична драма з’явилась на стику епосу і лірики, вона органічно поєднала у собі загострену чуттєвість, прагнення до самовиразності, яскраве емоційне начало, що символізує лірика, і наявність життєвого матеріалу, об’єктивних обставин, які становлять основу епічних творів.

Жанри античної драми
  • Траге́дія (грец. tragoedia, буквально: козлина пісня) — твір, який ґрунтується на гострому, непримиренному конфлікті особистості, що прагне максимально втілити свій творчий потенціал, з об'єктивною неможливістю його реалізації
  • Давньогрецька комедія (грец. Αρχαία Ελληνική κωμωδία) — давньогрецький драматичний жанр, за допомогою якого у гостро-сатиричній, дотепній формі висміювалися людські вади.
  • Комедія інтриги — різновид комедії, що вирізняється напруженим розгортанням сюжетної дії внаслідок свідомих вчинків головного героя або героя та його антагоністів. Заплутані конфліктні лінії розплутуються лише в ефектній і несподіваній кінцівці.
  • Драма сатирів (лат. fabula satyrica) — жанр давньогрецького театру, що займав проміжне місце між трагедією й комедією. За античних часів драму сатирів іменували також «жартівливою трагедією».
  • Аттична комедія — давньогрецький драматичний жанр, за допомогою якого в гостросатиричній, дотепній формі висміювалися людські пороки. Назву отримав від Аттики, осереддям якої були Афіни.
  • Протекстата — трагедії на римські сюжети.
  • Паліата або «комедія плаща» (лат. «fabula paliata», лат. «pallium» — «плащ») — жанр римської комедії, де актори виступали у грецьких плащах (костюмах).
  • Тога́та («fabula togata», від «toga» — римський верхній одяг) — національна давньоримська комедія. Свою назву вона отримала від одягу дійових осіб — тоги. Цей тип комедії став популярним у середині II ст. до н. е. і був ближчим до Риму, ніж паліата, яка наближалась до грецьких першоджерел.
  • Ателла́на (від лат. fabula atellana — фарси з Ателли) ― давньоримська фольклорна драма з постійними масками. Походить від міста Ателли, що біля Неаполя. Ателлу ставили після трагедії, щоб зняти у глядачів стрес і розвеселити їх.

Збережені античні драми

Евріпід

Менандр
  • «Відлюдник», або «Мізантроп»
  • «Відрізана коса»
  • «Саміянка»
  • «Полюбовиний суд»
  • «Щит»
  • «Хлібороб»
  • «Герой»
  • «Відзначена божеством»
  • «Кіфаред»
  • «Облесник»
  • «Перінфиянка»
  • «Примара»
  • «Ненависник»
  • «Сіконець»

Софокл

Есхіл

Сенека

Теренцій
  • «Дівчина з острова Андроса» або «Андріянка»
  • «Самоучитель»
  • «Свекруха»
  • «Караються самі себе»
  • «Євнух»
  • «Форміон»
  • «Брати»

Тит Макцій Плавт

Гней Невій
  • «Троянський кінь»
  • «Даная»
  • «Виховання Ромула»

Джерела
  • В. І. Пащенко, Н. І. Пащенко — Антична література: Підручник. — Видання 3-тє стереотипне. — Київ: Либідь, 2008. — 718 с.
  • Підручник. Антична література — Київ: Вища школа, 1976. — 439 с.
  • Аристотель — Поетика.— Харків: Фоліо, 2018. — 154 с.
  • Коршунова С. І., Тереховська О. В. Антична література. Навчальний посібник до практичних занять. – Івано-Франківськ: Гостинець, 2006.
  • Султанов Ю. І. У світі античної літератури. – Харків.: Ранок, 2002.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.