Тога

Це було полотно вовняної тканини еліптичної форми, яка драпувалась навколо торсу через ліве плече так, що руки лишались вільними[1]. Довжина тоги могла сягати 6 м, а округлий край міг відстояти від прямого у найширшому місці на 2 м.

Право носити тогу мали тільки римські громадяни (тому вони називалися togati, однина togatus). Засуджений до заслання римський громадянин також втрачав право носіння тоги[2]. Первісно тоги носили й жінки, надалі жіночі тоги замінили тунікоподібні столи.

• Тога прете́кста (toga praetexta) — біла тога з червоною каймою, яку носили діти римських громадян до досягнення повноліття (хлопчики до 16 років, дівчата до одруження)[2], а також вищі посадові особи;
• Тога пу́ра, тога віри́ліс (toga pura, toga virilis — «чиста тога», «тога мужів») — проста біла тога, яку носили більшість громадян по досягненні повноліття;
• Тога ка́ндида (toga candida — «білосніжна тога») — тога, вибілена в крейдяному розчині, одяг здобувачів вищих посад, вдягнутий у кандиду називався candidatus (звідси й «кандидат»);
• Тога пурпу́рея (toga purpurea) — царська і імператорська тога пурпурового кольору (порфіра, багряниця);
• Тога пальмата (toga palmata) — тога з рослинним орнаментом, яку носили консули й магістрати;
• Тога трабея (toga trabea) — тога з горизонтальними смугами, одяг саліїв і авгурів;
• Тога пі́кта (toga picta — «оздоблена тога») — розшита тога тріумфаторів;
• Тога пу́лла, тога со́рдида (toga pulla, toga sordida — «темна тога», «скорботна, мізерна тога») — тога темно-сірого кольору, носилася як жалобний одяг і звинувачуваними.

• Туніка
• Гіматій
• Тоговіруси

• Тога // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — ISBN 966-7492-06-0.
• Тога // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.