Антонюк Андрій Данилович

Біографічні дані

Андрій Данилович Антонюк народився 15 жовтня 1943 року (за паспортом, а за даними метричної книги, як він сам говорив, 1941 року) в Богополі, передмісті нинішнього Первомайська.

Навчався в єдиній українській школі, що розташовувалась на вулиці, названій на честь єврейського класика Шолом-Алейхема.

Юнацькі роки Андрія Даниловича пройшли в Богополі, навчався у середній школі № 17.

1962 року закінчив Одеське художнє училище імені М. Б. ГрековаОлександра Ацманчука та Тамари Єгорової).

У 1965—1971 роках працював в Одесі в Художньому фонді. Від 1971 року — у Миколаєві.

Брав активну участь в численних республіканських і всесоюзних виставках, що проводилися в 1967—1985 роках. Член Спілки художників України з 1970 року.

Творчість

Творчості Антонюка притаманні вплив наївного народного мистецтва, символіка експресіонізму та естетика модерну.

У його творчості переважають народні мотиви, художнє осмислення історичного минулого українського народу, його моральні пошуки.

Виразна своєрідність художника, в поєднанні з його неозорим духовним космосом, створили неповторний творчий пласт в художній культурі України. А це поклало початок існуванню особливої південноукраїнської школи образотворчого мистецтва.

Андрій Антонюк — учасник численних виставок.

  • 1966 — Республіканська виставка «Карпатські мотиви».
  • 1968 — Всесоюзна художня виставка «50 років ВЛКСМ», «Май 1945».
  • 1968 — м. Одеса, персональна виставка.
  • 1968—1969 Одеса — обласна виставка «Хліб-сіль», «Вікно», «Рідна земля».
  • 1969 — Республіканська і Всесоюзна виставка акварелі «Сім'я».
  • 1969 — м. Одеса, персональна виставка.
  • 1970 — м. Москва, Всесоюзна виставка.
  • 1971 — м. Київ, виставка молодих художників України.
  • 1972 — м. Херсон, персональна виставка.
  • 1972 — м. Київ — Республіканська виставка акварелі, «Дідусь».
  • 1972 — м. Москва — Всесоюзна виставка акварелі.
  • 1973 — м. Київ — виставка «Квітуча Україна», «В поле».
  • 1973—1974 — м. Одеса, квартирні виставки (персональні). організовані В. Асрієвим.
  • 1975 — м. Київ — виставка акварелі «Каласі», «Пам'ять», «Весна».
  • 1975 м. Мінськ — Всесоюзна виставка акварелі.
  • 1975 — м. Москва, виставка незалежного українського мистецтва («сахарівська виставка»), що набула широкого резонансу завдяки передачам «Голос Америки», «Радіо свободи», «Німецька хвиля».
  • 1978 — м. Москва — Всесоюзна виставка акварелі «Гайдамаки».
  • 1980 — м. Одеса, персональна виставка.
  • 1981 — м. Одеса, персональна виставка.
  • 1983 — м. Первомайськ, виставка «Палітра земляків».
  • 1984 — м. Миколаїв — обласна виставка «40 років визволення Миколаєва від німецько-фашистських загарбників».
  • 1985 — м. Миколаїв — обласна виставка «40 років Перемоги».
  • 1986 — м. Львів, персональна виставка.
  • 1987— м. Миколаїв обласний художній музей ім. В. В. Верещагіна. Персональна виставка.
  • 1989 — м. Вознесенськ, виставка.
  • 1989 — м. Київ, персональна виставка.
  • 1989 — м. Пряшів (Словаччина), персональна виставка.
  • 1991 — м. Варшава, виставка.
  • 1992 — м. Миколаїв, «Різдвяна виставка».
  • 1993 — м. Київ, персональна виставка.
  • 1993 — м. Миколаїв, ювілейна виставка до 50-річчя майстра.
  • 1994 — м. Торонто (Канада), персональна виставка.
  • 1997 — м. Львів, персональна виставка до Дня міста.
  • 1998 — м. Миколаїв — м. Одеса, персональна виставка.
  • 1999 — м. Миколаїв. Виставка «Шолом-Алейхем на Богополі».
  • 2000 — м. Одеса, персональна виставка.
  • 2001 — м. Миколаїв, родинна виставка Антонюків.
  • 2003 — м. Київ Національний музей образотворчого мистецтва. Персональна виставка.
  • 2003 — м. Миколаїв, родинна виставка Антонюків.
  • 2005 — м. Київ — виставка «Свіча роду».
  • 2005 — м. Київ — персональна виставка в галереї «Софія».
  • 2005 — м. Київ. «Свіча роду».
  • 2005 — м. Чикаго (США). Персональна виставка.
  • 2006 — м. Київ — персональна виставка. Національний музей образотворчого мистецтва.
  • 2007 — м. Миколаїв, Одеса — персональна виставка. Міська галерея — «Боже поле».
  • 2007 — м. Миколаїв. «Наша Батьківщина в образотворчому мистецтві ХХ ст.»
  • 2008 — м. Одеса, вернисаж в музеї західного і східного мистецтва.
  • 2009 — м. Миколаїв, родинна виставка Антонюків.
  • 2010 — м. Миколаїв, виставка.
  • 2011 — м. Миколаїв, виставка «Ми — пам'ять», присвячена дружині.
  • 2011 — м. Шанхай (Китай), виставка до 20-річчя незалежності України.
  • 2012 — м. Миколаїв. Виставка Андрія та Данила Антонюків «Сльоза аркасового лева».
  • 2012 — м. Чикаго (США), виставка.
  • 2013 — м. Київ, виставка «Боже поле Андрія Антонюка: до 70-річчя автора».
  • 2013 — 15 жовтня у Миколаївському художньому музеї імені В. В. Верещагіна була відкрита посмерта персональна виставка живопису, присвячена 70-річчю Андрія Антонюка[4]. на виставці було представлено близько 100 картин художника, серед який остання, незавершена картина Антонюка, на якій митець зобразив себе зі своєю дружиною.

Персональні виставки і окремі роботи Андрія Антонюка експонувалися в Угорщині, Чехії, Словаччині, Болгарії, Польщі, Іспанії, КНР, Канаді, США, країнах Латинської Америки, Ізраїлі, Японії, містах Москві, Шанхаї, Мюнхені, Женеві, Лондоні, Парижі та ін.

Твори зберігаються у провідних музеях України, Державній Третьяковській галереї у Москві, Мадридській галереї.

Твори

  • «Карпатський мотив» (1966)
  • «Рідна земля» (1969)
  • «Вікно» (1970)
  • «Весна» (1974)
  • «Моя Венеція» (1980)
  • «На Бузі» (1987)
  • «На Голгофу. Екологія» (1987)
  • «Хорали Максима Березовського» (1988)
  • «Прийдіть і поклоніться» (1992)
  • «Митрополит Іларіон»
  • «Журавлі»
  • «Біла брама»
  • «Біля джерела»
  • «Юрій Кондратюк»
  • «Через віки»
  • «На Синюсі»
  • «Вечірня молитва»
  • «Селянський Влас»
  • «Різдво на Богополі»
  • «Цар Колос»
  • «Радість весни»
  • «Наближення Різдва»
  • «Король Лір»
  • «Тривога»
  • «Селянська хата…»
  • «Воздвиження хреста (Олександр Мень)»
  • «Щедра осінь»
  • «Почута молитва»
  • «Святковий день»
  • «Коляда»
  • «Блакитний очіпок»
  • «Ранок на Богополі (тиха молитва)»
  • «Трійця на морі»
  • «Великдень на Лимані»
  • «Феофан Прокопович»
  • «В казематі (Тарас Шевченко
  • «Учителю, хто ми?»
  • «Поклоніння землі та водам»
  • «Богопільська мадонна»
  • «Квітковий Спас»
  • «Мамина весна»
  • «Мамині лампади»
  • «Розмова з Всесвітом»
  • «Сурми глас. Пересторога».
  • «Покрова»
  • «Щедрий жебрак»
  • «Дана»
  • «СвятоТрійці на морі»
  • «Ранок на Лимані»
  • «Ігор Тальков»
  • «Лелека»
  • «Музика Лиману»
  • «Україна-Русь непереможна»
  • «Сліпий музикант»
  • «Маковії»
  • «Франсуа Війон»
  • «Чумаки»
  • «Щедрий жебрак»
  • «Чиста вода»
  • «Щасливе літо»
  • «Благословення (мама)»
  • «Лель»
  • «Спасіння Ангелом (Ной)»
  • «На том берегу»
  • «Космічна фантазія»
  • «До місяця»
  • «Грай, бандуро»
  • «Золоті Колоски 47 року»
  • «Золота Покрова»
  • «Почута молитва»
  • «Бабусине світло»
  • «До царя Колоса»
  • «Пам'ять Мігії»
  • «Трійця»
  • «Пошли йому долю»
  • «Кам'яний міст»
  • «Руде телятко»
  • «Пам'ятаємо»
  • «Ой учора із Вечора…»
  • «Білобог»
  • «Спас»
  • «Свято»
  • «Ангел світла»
  • «Богопольські дзвони»
  • «Та, що запалює зорі»
  • «Бандуристи»
  • «Пам'яті Валентина Алтанця»
  • «Мамина молитва»
  • «Тиха молитва»
  • «Зоряне молоко»
  • «Чорноморський Тартарен»
  • «Бабусине світло»
  • «Ой, в полі, там плужок оре…»
  • «Різдвяна читанка»
  • «Колядники»
  • «Ідіть до нас кутю їсти…»
  • «Дажбог»
  • «Три тополі»
  • «Благословенна земля»
  • «Біля журавля»
  • «Біля води-Дани»
  • «Бог у всьому»
  • «Великий плуг»
  • «У маминій хаті»
  • «Великдень»
  • «Гайдамаки»
  • «Вознесіння»
  • «Весілля поета»
  • «Гонило»
  • «Пливе човен…»
  • «Пієта»
  • «Моя бабуся»
  • «Золота корона»
  • «Козацьке море»
  • «Зачарований ліс»
  • «Данилко»
  • «Підростай, наш сину!»
  • «Жива вода»
  • «Селянський Христос»
  • «Прошу прощення»
  • «Зоряний хлопчик»
  • «Дві долі»
  • «Чекання»
  • «Освячення на морі»
  • «Діоген»

Звання та премії

Вшанування пам'яті

  • вулиця Андрія Антонюка в Миколаєві[6].
  • вулиця Андрія Антонюка в Первомайську.
  • сквер ім. А. Антонюка в Миколаєві

Бібліографія

Книги

Бібліографічні покажчики

  • Антонюк Андрей Данилович // Человек года. Горожанин года (1996—2009): библиогр. справочник. — 11-е изд., доп. — Николаев, 2009. — С. 15–16.
  • Всесвіт Андрія Антонюка: біобібліогр. покажч. / склад.: М. Тасинкевич, А. Шевченко ; вступ. ст. Т. Креміня ; Миколаїв. обл. універс.[7] наук. б-ка ім. О. Гмирьова ; ред.: Т. Астапенко, Л. Голубенко. — Миколаїв, 2013. — 50 с.

Статті з періодичних видань

  • Кремінь, Д. Життя і житіє Андрія Антонюка / Д. Кремінь // Южанинъ. — 2006. — 11 жовт. — С. 1-2.
  • Тарасенко, А. Ясновидющі очі Андрія Антонюка / А. Тарасенко // Образотворче мистецтво. — 2007. — № 4. — C. 118—121.
  • Андрей Антонюк: «Главное — всегда оставаться человеком» // Вечерний Николаев. — 2007. — 24 февр.
  • Мигеевский метеорит с Богополя // Николаев за неделю. — 2007. — 25 февр.-3 марта (№ 1). — С. 1-3.
  • Креминь, Д. Николаевец Андрей Антонюк стал народным художником Украины / Д. Креминь // Николаевские новости. — 2007. — 28 марта.
  • Наточа, Е. Душа творца перед лампадой / Е. Наточа // Вечерний Николаев. — 2007. — 2 окт.
  • Войтова, Н. Андрій Антонюк: «Головне в житті — це любов, справжня, щира, самовіддана» / Н. Войтова, Д. Войтов // Горожанин. — 2008. — № 8. — C. 12-13.
  • Кремінь, Д. Вічна загадка любові / Д. Кремінь // Рідне Прибужжя. — 2009. — 26 трав.
  • Кремінь, Т. З обійнятих любов'ю літ на Богополі / Т. Кремінь // Українська література в загальноосвітній школі. — 2011. — № 10. — С. 48-49.
  • Тасинкевич-Кирилюк, М. Боже поле Андрія Антонюка / М. Тасинкевич-Кирилюк // Рідне Прибужжя. — 2014. — 17 квіт. — С. 8. ; Южная правда. — 2014. — № 45.

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.