Антонівка (Буки)

Антонівка — колишнє село Маньківського району Черкаської області. Нині у складі смт Буки.

Історія

У найдавніших відомих документах Антонівка згадується з 1781 року.

В архівному документі «Раздел Почтовой Дороги через Уманскый Повіть» за 1829 рік це поселення згадується як «невеличке», у якому проживало 269 осіб, діяла дерев'яна Богословська церква.

Назва походить від імені власника земель, або першого поселенця на ім'я Антон. У 1857 році князь А. Любомирський приєднав Антонівку до Буків.

У 1864 році Лаврентій Похилевич так занотував про це поселення[1]:

Антоновка, предместье Буковь, в 12-ти верстах от Иваньки, тянется вдоль реки Тикича.
В предместье Антоновки церковь Параскевская, деревянная же, 6-го класса; земли имеет 36 десятин; построена 1781 года, в ветхом состоянии

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому містечку Русалівської волості Уманського повіту Київської губернії мешкало 950 осіб, налічувалось 170 дворових господарств, існувала православна церква, школа, 2 лавки, працювало 8 водяних млинів[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1864 осіб (912 чоловічої статі та 952 — жіночої), з яких 1556 — православної віри, 263 — юдейської[3].

У 1900 році в селі Антонівка Русалівської волості, що знаходилося на річці Гірський Тікич, було 296 дворів; число мешканців: чоловіків — 818, жінок — 792. На той час тут діяла церква, церковно-приходське училище, молитовний єврейський будинок; до послуг місцевих жителів був водяний млин.

У 1905 році Антонівка відносилася до Русалівської волості, Уманського повіту Київської губернії, у користуванні населення знаходилося 2782 десятини землі; дворів на той час було 322.

У 1913 році тут мешкало 1570 осіб, діяло однокласне земське училище; були винна лавка та лісопильний завод Мартіна.

6 листопада 1929 року до села провели електричний струм від Буцької гідроелектростанції імені Г. Петровського.

12 липня 1958 року Антонівка увійшла до селища міського типу Буки.

У 1961 році біля Антонівки знайдено два стародавні кургани.

Див. також

Примітки
  1. рос. дореф. Похилевичъ Л. Сказанія о населенныхъ мѣстностяхъ Кіевской губерніи. — К., 1864.
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-78)

Джерела
  • Жадько В. Маньківщина. Не забуваймо рідного порогу.-К.,2006.-С.117 -124.
  • Універсальна енциклопедія «Черкащина». Упорядник Віктор Жадько.-К.,2010.-С.26-27.
  • mankivka.com.ua
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.