Антоній Верещинський

Антоній Верещинський (пол. Antoni Wereszczyński; 26 вересня 1878, Стасева Воля — 1 липня 1948, Краків) — польський юрист, професор, ректор Львівської політехніки у 1939—1940 роках.

Антоній Верещинський
Antoni Wereszczyński
Народився 26 вересня 1878(1878-09-26)
Стасева Вола (нині с. Слобода, Галицького району Івано-Франківської області)
Помер 1 липня 1948(1948-07-01) (69 років)
Краків, Краківське воєводство, Польська Народна Республіка
Поховання Раковицький цвинтар
Країна  Польща
Національність поляк
Діяльність юридичний навчальний заклад
Alma mater Львівський університет
Заклад Львівська політехніка
Посада ректор Львівської політехніки (1939—1940)
Звання професор
Ступінь доктор права
Батько Józef Wereszczyńskid
Нагороди
Орден Відродження Польщі (Командорський Хрест)
Орден Відродження Польщі (Офіцерський Хрест)

Біографія

Народився 26 вересня 1878 року в с. Стасева Воля Рогатинського повіту (нині с. Слобода Галицького району Івано-Франківської області). Закінчив юридичний факультет Львівського університету, де 1902 року здобув ступінь доктора права.

Під час Першої світової війни в лютому 1918 року він був одним зі ста членів тимчасової міської ради у Львові[1]. У листопаді 1918 року під час оборони Львова — член Національного громадського комітету. У незалежній Республіці Польща він став членом ради Львова. З 1922 року викладав право в Університеті Львова, починаючи з 1925 року — доцент, а з 1931 року — професор юридичних наук Польщі, декан факультету інженерії. У міжвоєнний період він читав лекції у Львівському зовнішньоекономічному університеті та Університеті Яна Казимира у Львові. Він заснував Товариство будівництва панорами Старого Львова 1938 року[2]. Він був постійним членом казино, а також Літературного-мистецького кола у Львові[3].

У травні 1939 року він був обраний ректором Львівської політехніки на 1939—1940 навчальний рік[4][5]. Після початку Другої світової війни й агресії СРСР у Польщі, 15 жовтня 1939 року знятий радянською окупаційною владою. Після нападу Німеччини на СРСР у червні 1941 року під час німецької окупації він працював лектором політичного права в підпільному Львівському університеті[6], а також викладав історію дипломатії на таємному Дипломатичному Студіум Львівського університету[7].

Автор «Робота античності та її ренесансу» (1934). Після війни він переїхав до Кракова і перебував під наглядом Служби Безпеки ПНР[8].

Відзнаки

Примітки
  1. Tymczasowa Rada Miejska we Lwowie // Gazeta Lwowska, Nr 31 z 7 lutego 1918. — S. 4.
  2. Statut Stowarzyszenia Towarzystwo Budowy Panoramy Plastycznej Dawnego Lwowa. — Lwów 1938. — S. 13.
  3. Sprawozdanie Wydziału Kasyna i Koła Literacko-Artystycznego we Lwowie za czas od 1 kwietnia 1934 do 31 marca 1935 przedłożone Walnemu Zgromadzeniu w dniu 29 maja 1935. — Lwów 1935. — S. 34.
  4. Prof. Wereszczyński rektorem Politechniki Lwowsk. // Gazeta Lwowska, Nr 105 z 11 maja 1939. — S. 3.
  5. Władze Politechniki Lwowskiej // Gazeta Lwowska, Nr 155 z 13 lipca 1939. — S. 2.
  6. Jan Draus. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie 1918—1946. — S. 146.
  7. Jan Draus. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie 1918—1946. — S. 147.
  8. Jan Draus. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie 1918—1946. — S. 192.
  9. Monitor Polski, nr. 260 za 1937. — P. 410.
  10. Odznaczenia w dniu Święta Niepodległości // Gazeta Lwowska, Nr 258 z 13 listopada 1937. — S. 3.
  11. Order Odrodzenia Polski. Trzechlecie pierwszej kapituły 1921—1924. — Warszawa: Prezydium Rady Ministrów, 1926. — S. 30.

Джерела
  • Jan Draus. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie 1918—1946. Portret kresowej uczelni. — Kraków: Księgarnia Akademicka, 2007. — s. 225—226. ISBN 978-83-7188-964-6
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.