Антопільський парк

Антопільський парк був заснований у 1780-х роках на території, яка належала Антонію Яну Непомуцену Святополку-Четвертинському[4]  — каштеляну брацлавському[3]. Після 1850-х років маєток та парк перейшли у власність панів Ярошинських[4]. Фінансист Кароль Ярошинський вважається останнім власником парку та будівель[3]. У 19 столітті на парковій території були побудовані два цегляних флігеля[4]. З 1917 року на території парку був створений будинок відпочинку, який потім став функціонувати як будинок для людей похилого віку. З 1986 року на території Антопільського парку працює заклад психоневрологічного інтернату[5]. Антопільський парк був оголошений парком-пам'яткою садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення постановою колегії Держкомітету Ради Міністрів УРСР по екології і раціональному природокористуванню від 30.08.90 року № 18[5]. Положення про парк-пам'ятку було затверджено згідно з наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 19 жовтня 2012 року, № 518. Антопільський парк є складовою частиною комплексу Садиби XVIII століття села Антопіль[3].

Парк розташований на території, яка відноситься до Ямпільсько-Крижопільського геоботанічного району[6]. На території парку збереглись мармурові сходинки. Лавки раніше були прикрашені скульптурами сатирів, функціонувала створена система ставків[4]. Палац був побудований на підвищені, а насадження були зроблені на частині території, що розміщувалась нижче. Система гребель утворювала ставки — на території парку, створеного в ландшафтному стилі[7], розташовані три ставки з греблями. Існує підземний хід, який пролягає в село Марківка, що розташоване поблизу[2]. Після будівництва палацу та закладення парку, територія ділянки була оточена муром[2]. В 21 столітті проведенні роботи по розчищенню ділянок від самосіву, проводяться роботи щодо оновлення стану ставків[8]. Збереглись різні будівлі, серед них — стайні, голубник, склад для льоду та сторожка, побудована на початку 20 століття.

Парк було закладено в англійському стилі на основі природного масиву з дубів та ясенів[2], що зростають на галявинах. Серед цих видів зростають ясени, яким вже виповнилось 400 років[9]. Представлено 40 форм та видів деревних рослин, в тому числі каштани, клени, липи[8]. Вік деяких дерев сягає 250 років[3]. Зростають декоративні породи, які представлені сосною чорною, ялиною звичайною, сосною звичайною, явором, березою, горобиною, горіхом грецьким, ясенем плакучим, горіхом чорним, кленом[2]. Розміщуються соснові, ясеневі та дубові масиви. В парку зростав п'ятисотрічний дуб, який називався «дубом Пушкіна». За переказами, поет Олександр Пушкін відпочивав поряд з ним[3]. Навколо паркової території розташовуються сади[9]. Поодинокі представники дуба черешчатого мають діаметр стовбура 150 та 176 сантиметрів. 21,6 гектари території — озеленені. В процентному співвідношенні насадження дуба звичайного займають 41,7 %, під галявини та луки відведено 29,8 %, 19,9 % займає територія плодового саду, на 5,4 % території зростають інші види та алейні насадження, на 2,3 % території не переважає жоден вид і 0,9 % території відведено для дуба звичайного[6].

• Міністерство екології та природних ресурсів України. Наказ від 19 жовтня 2012 року N518.Про затвердження Положення про парк-пам'ятку садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Антопільський парк»
• Томашпільський район С.6-7 — 15 с.

Томашпільський район