Антіфонт

Антіфо́н (грец. Αντιφων; 2-га половина 5 століття до н. е.) — стародавній грецький філософ-софіст, математик, ідеолог афінської рабовласницької демократії. Зараховується до канону 10 ораторів.

Антіфонт
Народження 480 до н. е.[1][2][3]
Рамнунтd, Aiantisd, Стародавні Афіни, периферія Аттика, Греція
Смерть 411 до н. е.[2][3]
Афіни, Греція
Громадянство (підданство) Стародавні Афіни
Знання мов
  • давньогрецька мова
    • Діяльність
  • політик, оратор
    • Літературний напрям Софісти і Досократики
    Вчителі Горгій
    Відомі студенти Фукідід[4][5]

    Філософія Антіфона суперечлива. У ній втілена своєрідна спроба поєднати вчення натурфілософів, зокрема Емпедокла та Демокріта, з ідеалістичною філософією елейської школи. Ставлячи «веління природи» — прагнення людей до щастя — вище за громадські обов'язки, Антіфон піддавав критиці державу, суд, закони, створені сильними для пригноблення слабких і, як прихильник теорії «природного права», пропагував ідею рівності всіх людей.

    Примітки
    1. Архів історії математики Мактьютор
    2. Любкер Ф. Antiphon // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 101–102.
    3. Perseus Project — 1987.
    4. Антифон // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. Iа. — С. 846.
    5. Антифонъ // Энциклопедический лексикон — СПб: 1835. — Т. 2. — С. 370.

    Література

    Посилання
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.