Анічкін Матвій Семенович

Анічкін Матвій Семенович (справжнє прізвище Шнеур; нар. 22 лютого 1951, Бердичів, Українська РСР) — радянський і російський музикант, композитор, музичний продюсер українського походження. Один з учасників і творців рок-групи «Круїз».

Анічкін Матвій Семенович
Основна інформація
Дата народження 22 лютого 1951(1951-02-22) (70 років)
Місце народження Бердичів, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство СРСР, Німеччина, США і Росія
Професії музикант, композитор, музичний продюсер

Біографія і діяльність

Матвій Анічкін народився в місті Бердичеві. Закінчив музичну школу по класу баяна, потім вступив до машинобудівного технікуму, а на третьому курсі технікуму — до Житомирського музичного училища на духове відділення (клас труби). Навчаючись у технікумі, зібрав джаз-рокову групу, де не тільки був музикантом, але і пробував свої сили як композитор і аранжувальник. Потім поступив до Івано-Франківського музично-педагогічного інституту, але не закінчив його через насичене гастрольне життя з ансамблем «Джерела», де Анічкін був керівником і музикантом (труба, клавіші). На гастролях в Одесі познайомився з московським оркестром «Радянська Пісня», одним із керівників якого був Олексій Мажуков, який запросив Матвія працювати в оркестрі трубачем і аранжувальником.

У 1974 році Анічкін вирішив зібрати свій власний естрадний колектив, який отримав назву «Молоді Голоси»[1]. У 1978 році вирішив посилити духову секцію ансамблю і запросив у нього тромбоніста Сергія Богданова з ВІА «Магістраль». (Існує також версія, що Анічкін потрапив у автомобільну катастрофу, в зв'язку з чим частина учасників «Молодих Голосів» пішла з ансамблю, тимчасово залишившись без керівника[2], і потім довелося набирати нових, але Анічкін цю версію заперечує[3]). Надалі в «Молоді Голоси» перейшли й інші музиканти з ВІА «Магістраль», серед яких були Валерій Гаїна, Олександр Монін, Олександр Кирницький і Всеволод Королюк.

У вересні 1978 року «Молоді Голоси» з успіхом виступили на фестивалі «Сочі-78», зайнявши там ІІІ місце. В якості нагороди колективу дозволили записати кілька пісень на студії фірми «Мелодія» (міньйон з цими записами вийшов у світ у 1980 році[4]). У 1979 році до ансамблю влився клавішник Сергій Саричев. Підбадьорені успіхом у Сочі, музиканти написали і поставили на сцені рок-оперу «Зоряний блукач» у стилі арт-рок. Крім того, учасники групи стали самостійно складати пісні, які користувалися великим успіхом у публіки.

У 1980 році ансамбль взяв участь у фестивалі «Юність Балтики», на якому Матвій Анічкін отримав першу премію за кращу аранжування диско-композицій.

До 1981 році Анічкін і Гаїна вирішують змінити концепцію і назву колективу. Колишній ВІА «Молоді Голоси» стає рок-групою «Круїз». Створюється новий репертуар, й Анічкін, що надійшов до цього часу на режисерський факультет ГІТІСу, стає постановником програм і керівником групи, а також співавтором багатьох пісень. «Круїз» швидко стає одним з найпопулярніших хард-рок-колективів в СРСР. Склад групи часто змінюється, Гаїна експериментує з музичними стилями, і до початку 1987 року «Круїз» перетворюється в тріо, яке виконує хеві-метал. З новим репертуаром група також успішно гастролює по країні і починає виїжджати на гастролі в Європу.

У 1986 році Анічкін допомагає композитору Юрію Чернавскому у створенні СГП «Рекорд» при Мінкульті СРСР. Стилістичні метаморфози, що відбуваються з «Круїзом», а також умови контракту з німецьким відділенням звукозаписної компанії «WEA» залишають Матвія Анічкіна поза гуртом[5], і Юрій Чернавський в 1988 році запрошує його до СГП «Рекорд» в якості генерального директора і художнього керівника.

У 1989 році виникає техно-проект «ЧЮМА» (Юрій Чернавський/Матвій Анічкін), результатом діяльності якого стає кілька записаних пісень та відео[6].

У 1990 році Анічкін разом з Чернавським їде на роботу до  ФРН, де вони засновують звукозаписну студію в англійській зоні Берліна «Гатов».

У 1993 році Анічкін повертається на батьківщину, але незабаром їде з родиною в Нью-Йорк, а пізніше в Лос-Анджелес, де Чернавський створив компанію «LA 3D Motion», і стає менеджером цієї компанії, продюсує західні групи.

У 1995—1996 роках Анічкін бере участь у створенні альбому групи «Черный Кофе» «П'яний Місяць». Альбом записується в каліфорнійській студії «USMP», Анічкін виступає в якості продюсера альбому, музиканта і автора текстів деяких пісень. Також разом з Чернавським Анічкін працює над програмою Валерія Леонтьєва «По дорозі в Голлівуд».

У 1997 році Матвій Анічкін повертається до Москви в якості продюсера бойз-бенду «Тет-а-Тет», де вокалістом є Лев Грачов — син Анічкіна. У складі групи також виступають Іраклій Пірцхалава та Dino MC 47. В 1999 році виходить дебютний альбом гурту «Допоможи собі сам» («PolyGram»). Учасники «Тет-а-Тет» і Матвій Анічкін відкривають танцювальний коледж «Dance College», де заняття проводять самі учасники бенду. У 2001 році група «Тет-а-Тет» припиняє своє існування, а «Dance College» приєднується до досугового центру «Арт-Академія» під керівництвом Олега Якімука[7].

У ці ж роки Анічкін як продюсер працює з такими виконавцями, як Данко, Лада Денс, Ірина Салтикова.

З 2001 по 2005 роки Анічкін продюсує співачку Аріану[8].

З 2005 року — президент і член Ради директорів групи компаній «Монополія якості».

В даний час Матвій Анічкін тісно співпрацює з Олександром Козуліним і є керівником продюсерського центру «Bitrate School», а також має посаду продюсера у Школі професійного творчого розвитку Алли Пугачової «Future Star»[9]. Продюсує Микиту Преснякова[10].

Музика у бібліотеках та базах даних

Література

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.