Аполлонов Іван Григорович
Іва́н Григо́рович Аполло́нов (нар. 28 квітня 1933, Веселий Поділ — пом. 6 лютого 2018, Київ) — український художник декоративно-ужиткового мистецтва (художнє скло); член Спілки художників України з 1964 року та Національної спілки майстрів народного мистецтва України з 1991 року. Заслужений художник УРСР з 1983 року, народний художник України з 2011 року.
| Аполлонов Іван Григорович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження |
10 вересня 1930[1] або 28 квітня 1933[2] Ярославцев Логd, Росія[1] або Веселий Поділ, Семенівський район, Полтавська область[2] | |||
| Смерть | 6 лютого 2018 | |||
| Київ, Україна | ||||
| Країна |
 СРСР Україна | |||
| Навчання | Санкт-Петербурзька державна художньо-промислова академія імені О. Л. Штігліца | |||
| Діяльність | художник | |||
| Вчитель | Смирнов Борис Олександровичd і Васильковський Володимир Сергійовичd | |||
| Член | Національна спілка художників України і Національна спілка майстрів народного мистецтва України | |||
| Нагороди |
  | |||
|
| ||||
Біографія
Народився 28 квітня 1933 року в селі Веселому Подолі (тепер Кременчуцький район Полтавської області, Україна). За іншими даними народився 10 вересня 1930 року в селі Ярославцевому Логу (тепер Алтайський край, Росія).
1951 року закінчив Кременчуцьке художньо-ремісниче училище[3]. Впродовж 1954—1960 років навчався в Ленінградському вищому художньо-промисловому училищі імені Віри Мухіної (викладачі В. Марков, Борис Смиронов, Володимир Васильковський). Член КПРС. Починаючи з 1960 року працювава на посаді художника, а згодом головного художника на Київському заводі художнього скла. Був одним із засновників Київської школи художнього скла.
Жив у Києві, в будинку на проспекті 40-річчя Жовтня № 94/96, корпус ІІ, квартира 39, пізніш в будинку на Мінському шосе № 12, квартира 61[4]. Помер в Києві 6 лютого 2018 року.
Творчість
Працював в галузі декоративного (художня кераміка і художня обробка скла) та монументального мистецтва. Серед робіт:
- монументально-декоративне оформлення Центрального універмагу і магазину «Дитячий світ» у Рудному Казахської РСР (1966, у співавторстві з Оксаною Грудзинською, Іриною Левитською, В. Махріним);
- прибор для десерту «Ювілейний» (1967);
- сервіз «Зима» (1968);
- об'ємна композиція «Садок вишневий коло хати» (1972);
- штофи «Барвисті птахи» (1977);
- декоративні вази
- «Київ» (1964);
- «1917 рік» (1967);
- «1967 рік» (1967);
- «Півень» (1967);
- «Образи дівчат» (1989);
- «Дніпровська хвиля» (1990);
- декоративні композиції
- «Садок вишневий коло хати» (1972);
- «Тополя» (1975);
- «Ранок Київської Русі» (1982);
- «На рідних луках» (1982);
- «Ой не шуми, луже» (1985);
- «Відлига» (1980-ті—1990-ті);
- «Весна» (1980-ті—1990-ті);
- «Сінокіс» (1980-ті—1990-ті);
- «Полум'я» (1980-ті—1990-ті);
- «Урожай» (1980-ті—1990-ті);
- «Козак Мамай» (1980-ті—1990-ті);
- «Флейта» (1980-ті—1990-ті);
- «Ноктюрн» (1980-ті—1990-ті);
- «Березень» (1980-ті—1990-ті);
- «На схилах Дніпра» (1980-ті—1990-ті);
- «Човен» (1980-ті—1990-ті);
- «Морська хвиля» (1980-ті—1990-ті);
- «Лісова фантазія» (1980-ті—1990-ті);
- «Лісова пісня» (1980-ті—1990-ті);
- «Кантата» (1980-ті—1990-ті);
- графічні серії
- «Північ. Біле море» (1975);
- «Гори Вірменії» (1978—1980);
- «Байкал» (1980—1982);
- «Пуща-Водиця» (1980—1982).
На шевченківські теми виконав:
- блюдо «Реве та стогне Дніпр широкий» (1963, кришталь, алмазна грань);
- таріль «Кобзар» (1964, скло, алмазна грань);
- таріль «Тарас Григорович Шевченко» (1964; скло, розпис);
- «Тополя» (1964, кришталь, алмазна грань);
- склянку «Тече вода з-під явора» (1964, кольорове скло, алмазна грань)[5].
Брав участь у всеукраїнських виставках з 1960 року, всесоюзних з 1957 року та міжнарних виставках з 1962 року (ЧССР, ПНР, НДР, СРР), міжнародних симпозіумах з гутного скла у Львові у 1989, 1992 та 1995 роах. Персональна виставка майстра пройшла у Києві у 1984 році.
Твори зберігаються в Національномуй музеї українського народного декоративного мистецтва та інших музеях України.
Примітки
- Енциклопедія сучасної України — Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — ISBN 94-402-3354-X
- Українська радянська енциклопедія
- Киевский художник Аполлонов Иван Григорьевич.. Соцреализм. Киевский клуб коллекционеров.(рос.)
- Довідник членів спілки худлжників України
- Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.
Література
- Аполлонов, Иван Григорьевич // Художники народов СССР: Биобиблиографический словарь. — Том 1 (Аавик — Бойко). — Москва: Искусство, 1970. — сторінка. 181 (рос.);
- Українські радянські художники. Довідник. — Київ: Мистецтво, 1972. — С. 13—14.;
- Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1973. — С. 12—13.
;
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
- Аполлонов Іван Григорович // Мистецтво України: енциклопедія: у 5 томах. / редколегія: А. В. Кудрицький (відп. ред.) [та ін.]. — Київ: «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1995, Том 1 : А-В . — 1995, сторінка 73;
- Шудря М. А. Аполлонов Іван Григорович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.