Аралія висока
Аралія висока, також аралія маньчжурська, шип-дерево, чортове дерево (Aralia elata або A. mandshurica) — багаторічна рослина родини аралієвих (Araliaceae).
Аралія висока | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Айстериди (Asterids) |
Порядок: | Аралієцвіті (Apiales) |
Родина: | Аралієві (Araliaceae) |
Рід: | Аралія (Aralia) |
Вид: | A. elata |
Біноміальна назва | |
Aralia elata (Miq.) Seem., 1868 | |
Опис
Листопадних колючий кущ чи невисоке дерево з прямим стовбуром із великими шипами. Висота становить 1,5 — 5 м (у культурі досягає 12-15 м). Листки великі (довжина до 1 м), чергові, перистоскладні чи двічіперистоскладні. Квітки дрібні, білі або кремові, у зонтиках, зібраних у верхівкові волоті. Довжина суцвіть сягає 45 см. Плід — соковита синьо-чорна кістянка. Цвіте аралія у липні-серпні, дозріває у вересні-жовтні. Плодоносить щороку.
- Квіти
- Плоди
Поширення
Росте у Примор'ї та південній частині Приамур'я поодиноко або групами на старих згарищах, вирубках та інших освітлений місцях, а також у хвойних та мішаних лісах. В Україні вирощується у ботанічних садах та дендропарках.
Використання
З лікувальною метою використовуючи коріння аралії, зібране пізно восени чи рано навесні. З нього готують спиртову настойку і препарат сапарал. Настойка аралії виявляє загальнозміцнювальну дію: поліпшує стан хворих після тяжких захворювань, стимулює роботу серцево-судинної і центральної нервової систем.
Аралія — добрий медонос: медова продуктивність рослини на Далекому Сході досягає 25-30 кг з 1 га.
У харчуванні
У Японії пагони називають тара-но-ме і їдять навесні. Їх збирають з кінця гілок і обсмажують у клярі темпури. В Кореї молоді пагони називаються дуреап (두릅), а рослина називається dureupnamu (두릅 나무, «дерево дуреап»). Молоді пагони збирають протягом місяця, з початку квітня до початку травня, коли вони м'які і запашні. У корейській кухні пагони зазвичай їдять бланшировані як намул, мариновані як джангаджи, паніровані як джеонг, або смажені як бугак.
- Тара-но-ме на тарілці
- Сукхое з дуреапа (бланшировані пагони)
- Джеонг з дуреапа та баклажанів
- Джеонг з дуреапа та баклажанів
Джерела
- Сафонов М. М. Повний атлас лікарських рослин. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2008. — 384 с. ISBN 978-966-408-273-7
Посилання
- Аралія висока // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 43. — ISBN 5-88500-055-7.