Аргаяш
Аргаяш — село в Челябінської області, адміністративний центр Аргаяшського району, за 56 км на північний захід від Челябінська. Розташований на озері Аргаяш. У селі розташована залізнична станція Аргаяш Південно-Уральської залізниці на лінії Челябінськ — Верхній Уфалей — Єкатеринбург. Населення — 10,1 тисячі осіб (1995).
| село Аргаяш | |||
|---|---|---|---|
| рос. Аргаяш | |||
| |||
| Країна |  Росія | ||
| Суб'єкт Російської Федерації | Челябінська область | ||
| Муніципальний район | Аргаяшський район | ||
| Код ЗКАТУ: | 75206812001 | ||
| Код ЗКТМО: | 75606412101 | ||
| Основні дані | |||
| Час заснування | 1896 | ||
| Населення | ▲ 10 234 (2015) | ||
| Площа | 16,5 км² | ||
| Поштові індекси | 456880 | ||
| Телефонний код | +7 35131 | ||
| Географічні координати: | 55°29′20″ пн. ш. 60°52′36″ сх. д. | ||
| Часовий пояс | UTC+5 | ||
| Вебсторінка | argayash-sp.ru | ||
| Мапа | |||
  Аргаяш  Аргаяш | |||
|
| |||
.svg.png.webp)
Назва
У записах XIX століття назва Аргаяш зустрічається у формі Яргояш, що дозволяє звести його до башкирських слів «яр» — берег та «кояш» — сонце, тобто «сонячний берег»[1][2][3]. Також відповідає давньому тюркському чоловічому особистого імені Агайяш (Ергаяш, Аргайяш).
Історія
Аргаяш заснований в 1896 році в зв'язку з будівництвом залізниці Челябінськ — Єкатеринбург. Був адміністративним центром Аргаяського кантону Башкурдистану і Башкирської АРСР, столицею Аргаяшського національного округу. З 1934 року — у складі Челябінської області.
Населення
| Чисельність населення | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1959[4] | 1970[5] | 1979[6] | 1989[7] | 2002[8] | 2010[9] | 2011[10] |
| 7373 | ↗8683 | ↗9601 | ↗10 526 | ↘10 170 | ↘10 061 | ↗10 067 |
| 2012[11] | 2013[12] | 2014[13] | 2015[14] | 2016[15] | 2017[16] | |
| ↘9937 | ↗10 138 | ↗10 198 | ↗10 234 | ↗10 284 | ↗10 293 | |
Відомі особистості
У поселенні народилися:
- Абдулліна Райля Нігаметзянівна (1930—2002) — башкирський науковець, фармаколог.
- Галушко Микола Леонідович (нар. 1979) — український бізнесмен.
Примітки
- Аргаяш
- Шувалов Н. І. Від Парижа до Берліна по карті Челябінської області: Топонімічний словник. — 2-е вид., Перероблене і доповнене — Челябінськ: Південно-Уральське книжкове видавництво, 1989. — 160с. Архів оригіналу за 5 вересня 2017. Процитовано 9 жовтня 2015.
- -110-ot-24.12.2008g-O-flage.doc Положення про прапор Аргаяшского СП[недоступне посилання з червня 2019]
- Всесоюзний перепис населення 1959 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
- Всесоюзний перепис населення 1970 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю. (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
- Всесоюзний перепис населення 1979 року Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю. (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
- Всесоюзний перепис населення 1989 року. Чисельність міського населення. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. (рос.)
- Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. (рос.)
- Тома официальной публикации итогов Всероссийской переписи населения 2010 года по Челябинской области. Том 1. «Численность и размещение населения Челябинской области». Таблица 11. Челябинскстат. Архів оригіналу за 13 лютого 2014. Процитовано 13 лютого 2014. (рос.)
- Численность постоянного населения Челябинской области в разрезе муниципальных образований на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 12 квітня 2014. Процитовано 12 квітня 2014. (рос.)
- Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014. (рос.)
- Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013. (рос.)
- Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014. (рос.)
- Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015. (рос.)
- Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
- (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.