Аргентинська Антарктида

Аргентинська Антарктида (ісп. Antártida Argentina) — частина Антарктиди, на яку претендує Аргентина. Складається з Антарктичного півострова і трикутного сектора, що тягнеться від вод Атлантичного океану і до Південного полюса між 25° і 74° західної довготи. Згідно з аргентинським законодавством Аргентинська Антарктида є департаментом провінції Вогняна Земля, Антарктида та острови Південної Атлантики.

Аргентинська Антарктида

Antártida Argentina
Герб провінції Вогняна Земля Прапор провінції Вогняна Земля
станція Есперанса
станція Есперанса
Найбільше місто Марамбіо
Країна  Аргентина
провінція Вогняна Земля
Офіційна мова іспанська
Населення
 - повне 190 (перепис 2010) (3)
 - густота 2,2*10−4 осіб/км²
Площа
 - повна 964847 км²
Висота
 - максимальна 4190 м
(гора Джексон)
Часовий пояс UTC-3
Дата заснування 1970
Вебсайт dna.gov.ar
Поштовий індекс 9411
Телефонний код 0054 + 02901, 0054 + 02964
Аргентинська Антарктида на мапі світу
Аргентинська Антарктида на мапі світу
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Аргентинська Антарктида

Історія

Х. Собраль — перший аргентинець ступив на землю Антарктиди в 1901 році.

Оркадас — перша постійна полярна станція Аргентини, заснована в 1904 році. З часом стали з'являтися і інші бази.

Операція 90 — перша аргентинська експедиція до Південного полюса, проведена 1965 р. складом в 10 солдатів аргентинської армії під командуванням Хорхе Е. Леаля.

8 квітня 1970 року губернатор провінції Вогняна Земля видав декрет № 149, яким поділив провінцію на 4 департаменти, зокрема Аргентинський антарктичний сектор, який згодом було перейменовано на Аргентинську Антарктику.

Науково-дослідні станції

На території Аргентинської Антарктиди розташована велика частина станцій материка. Серед аргентинських тут розташовані Есперанса і Марамбіо, а також низка малонаселених баз. Кількість будівель на Есперансі і Марамбіо дорівнює 70, а населення влітку — 250 осіб, взимку — 110. Собраль — найпівденніша літня база, розташована на 1450 км південніше Бельграно II.

Аргентинські антарктичні станції (постійні позначені червоним, сезонні — білим)

Постійні станції
  • Бельграно II (ісп. Base Belgrano II) — лабораторія і метеорологічна станція (заснована 1979 року).
  • Есперанса (ісп. Base Esperanza) — лабораторія і метеорологічна станція з 1952 р. радіорубки LRA Arcángel, школа № 38 ім. Рауля Альфонсина з 1978 р., туристичне обладнання.
  • Карліні (ісп. Base Carlini, до 2012 називалася Jubany) — наукова станція розташована на о. Кінг-Джордж.
  • Марамбіо (ісп. Base Marambio) — лабораторія і метеорологічна станція (довжина 1,2 км, ширина 30 м, заснована в 1969 р.), розташована на о. Сеймур.
  • Оркадас (ісп. Base Orcadas) — заснована 1903 року, розташована на Південних Оркнейських о-вах.
  • Сан-Мартін (ісп. Base San Martín) — лабораторія і метеорологічна станція (заснована 1951 року).

Сезонні станції

Бази

Загальне число аргентинських баз, таборів та тимчасових притулків в Антарктиці складає 67. Деякі з них на даний час покинуті або знищені.

  • Альфред де Навіо Собраль (ісп. Base de Avanzada Científica de Ejército Alférez de Navío Sobral) — заснована 1965 року, закрита 1972 року
  • Кампаменто-Баєрс (ісп. Campamento Byers) — розташована на п-ові Баєрз.
  • Естасьйон-Сьєнтіфіка-Елсворт (ісп. Estación Científica Ellsworth)— колишня американська база (заснована 1958 року), була розташована на березі моря Ведделла. Закрита 1962 року
  • Гурручага (ісп. Base Gurruchaga) — база розташована на о. Нельсон
  • Кампаменто-Сьєнтіфіко-Лівінгстон (ісп. Campamento Científico Livingston) — база розташована на о. Лівінгстон, використовувалася з 1995 по 2000 роки.

Населення

Населення Аргентинської Антарктиди досягало 169 жителів взимку і 1261 влітку. З 1991 року постійні антарктичні станції беруть участь у загальноаргентинському переписі населення.

Згідно перепису 2010 року, проведеного INDEC, населення департаменту складає 190 осіб, з яких 162 чоловіки і 28 жінки, зокрема 16 дітей[1]. У місцевих виборах 2015 року брали участь 174 виборці[2].

У департаменті Аргентинська Антарктида знаходяться 12 населених пунктів (антарктичних станцій), адмініструванням яких займаються Національна дирекція Антарктики, Антарктичний інститут Аргентини і Збройні сили Аргентини.

Населений пунктПостійне населення (2011)Населення влітку (2011)
Марамбіо75160
Есперанса66142
Карліні33100
Сан-Мартін2020
Бельграно II1919
Браун012
Десепсьйон015
Матьєнсо015
Прімавера08
Камара0-
Мельхіор0-
Петрель0-
Загалом213491

Транспорт

Головні транспортні засоби: кораблі Puerto Deseado і Suboficial Castillo, криголам ARA Almirante Irizar, літаки C-130 Hercules і DHC-6 Twin Otter.

  • ARA Suboficial Castillo
  • ARA Almirante Irizar
  • ARA Puerto Deseado

Провінційні установи
Учні та педагоги школи № 38 2011 року

На території департаменту діє школа № 38 ім. Рауля Альфонсина (до 2012 року носила ім'я Хуліо Роки) на базі Есперанса. Набором персоналу школи займається уряд провінції. Також на рівні провінції відбувається керівництво Базою Она й Антарктичним офісом, який обслуговує туристів на антарктичних морських туристичних круїзах. Решта установ і організацій на території департаменту керується державними органами Аргентини.

Див. також

Посилання

Примітки
  1. Provincia de Tierra del Fuego, Antartida e Islas del Atlántico Sur. Viviendas, población por sexo e índice de masculinidad, según departamento. Año 2010. INDEC. Censo 2010. Resultados provisionales: cuadros y gráficos. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 28 лютого 2017.
  2. En la Antártida ganó el radical Federico Sciurano. Ла Насьйон. 28 червня 2015.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.