Збройні сили Аргентини
Збройні сили Аргентини (ісп. Fuerzas Armadas Argentinas) — сукупність військ Республіки Аргентина, призначена для захисту свободи, незалежності й територіальної цілісності держави. Складаються з сухопутних військ, військово-морських та повітряних сил.
| Збройні сили Аргентини | |
|---|---|
| Fuerzas Armadas Argentinas | |
.png.webp) Емблема Об'єднаного штабу Збройних сил Аргентини | |
| Засновані | 1810 |
| Види збройних сил | |
| Сухопутні війська Повітряні сили Військово-морські сили | |
| Командування | |
| Президент Аргентини | Альберто Фернандес |
| Міністр оборони | Агустін Оскар Россі[1] |
| Начальник Об'єднаного штабу | Генерал-майор Хуан Мартін Палео[2] |
| Людські ресурси | |
| Вік | 18 років |
| Активні службовці | 77 000 |
| Резерв | 450 000 |
| Витрати | |
| Бюджет | 4,5 млрд. доларів |
| Відсоток у ВВП | 0,7 % |
| Історія | |
| Війна за незалежність Аргентини 1810—1818 Війна за незалежність Болівії 1810—1825 Перша сісплатинська кампанія 1811—1812 Війна за незалежність Перу 1811—1826 Війна за незалежність Чилі 1812—1816 Війна за незалежність Еквадору 1820—1822 Аргентино-бразильська війна 1825—1828 Війна Конфедерації 1836—1839 Лаплатська війна 1851—1852 Уругвайська війна 1864—1865 Парагвайська війна 1864—1870 Фолклендська війна 1982 | |
|
| |
Збройні сили Аргентини у Вікісховищі | |
Історія
Збройні сили Аргентини були створені відразу ж після Травневої революції 1810 року. Впродовж усієї історії країни вони відігравали значну роль. У 1930, 1943 (під час Другої світової війни), 1955, 1962, 1966 і 1976 роках аргентинські військовики силою захоплювали владу в країні.
1982 року Збройні сили Аргентини брали участь у Фолклендській війні з Великою Британією.
1983 року, після повернення демократії в Аргентину, Збройні сили було скорочено, а їх бюджет зменшено. 1995 року було скасовано обов'язковий призов до війська.
1990 року було скасовано ембарго, яке британський уряд впровадив щодо Аргентини після війни. Після цього Аргентину було названо найважливішим союзником НАТО за межами альянсу. Розпочалася співпраця Збройних сил Аргентини, Бразилії і Чилі.
Аргентинські миротворці брали участь у місіях ООН у Кіпрі, колишній Югославії, Кувейті і Гаїті.
Основні дані
Структура Збройних сил Аргентини базується на Законі про Національну Оборону № 23554, затвердженому 1988 року. Згідно з ними ієрархія Збройних сил виглядає так:
- Президент Аргентини
- Національна рада оборони, до якої входить президент, віце-президент, міністри Кабінету міністрів
- Національний конгрес Аргентини
- Міністерство оборони
- Генеральний штаб
- Сухопутні війська (ісп. Ejército Argentino), військово-повітряні сили (ісп. Fuerza Aérea Argentina) і військово-морські сили (ісп. Armada Argentina)
- Національна жандармерія, яка охороняє прикордонні райони (ісп. Gendarmería Nacional Argentina), і Берегова охорона (ісп. Prefectura Naval Argentina), яка стежить за прибережними територіями
- Народ Аргентини
Склад збройних сил
Сухопутні війська
Чисельність особового складу сухопутних військ Аргентини становить близько 55 тисяч осіб.
Військово-морські сили
Головною базою Військово-морських сил Аргентини є Пуерто-Бельграно. На 2007 рік особовий склад ВМС становив близько 20 тисяч осіб[3]. Під управлінням ВМС знаходиться 4 морські бази, 4 бази морської авіації, 4 військові порти, 2 морські бригади, 3 бази морської піхоти, станція морської авіації, арсенал. На озброєнні ВМС Аргентини 6 есмінців, 9 корветів, 6 швидкоплавних катерів, 4 патрульних катери, 3 субмарини, 3 транспортні кораблі, криголам, танкер, 11 буксирів і т. д.
Повітряні сили
Чисельність особового складу Військово-повітряних сил Аргентини становить близько 21,5 тисяч осіб[3], на озброєнні 313 літаків.
Примітки
- Nómina de presidentes y ministros (ісп.)
- Jefe del Estado Mayor Conjunto (ісп.)
- Архівована копія. Архів оригіналу за 28 лютого 2009. Процитовано 6 травня 2011.