Арик

Ари́к (слово з тюркських мов, можливо пов'язане з коренем *ar- — «протікати, просякати»)[1] — місцева назва постійного зрошувального каналу в Центральной Азії, Закавказзі тощо.

Великий облицьований бетоном арик у Мілянфан, Киргизстан
У селі Тамчи Іссик-Кульської області ариком називають струмок, що приносить воду з гір у село, спрямований у нове русло

Опис

Арики використовують у районах, що мають сухий клімат, де землеробство без зрошення майже неможливе. Арики часто будуються в межах поселення для зрошення дерев у літні періоди, коли кількість опадів найменша. У довжину арик може сягати більше десяти кілометрів і навіть місцями розливатись у невеличкі озерця.

Ариками також називають протоки, що відводять воду від річки або сая (невеличкої річки, яка стікає з гір), канави, прориті на полях для поливу рослин, а іноді і старі канали. Великі арики і канали також називають анхорами (узб. анҳор).

Державна і місцева влада центральноазіатських країн підтримують будівництво ариків і слідкують за збережністю споруд. Для контролю за ариками в містах і селах призначають «аричних старійшин». В їх ролі зазвичай виступають старости кишлаків, міраби і міські та сільські громади.

Примітки
  1. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.