Аркадій Аріс

Арка́дій Іва́нович А́ріс (за паспортом Золотов; 29 січня 1901, с. Сінер, Казанська губернія[1] — 1 червня 1942, станція Іланська, Красноярський край, РСФСР, ГУЛАГ) — чуваський прозаїк, критик , перекладач.

Аркадій Аріс
Псевдо Arcady Aris
Народився 29 січня 1901(1901-01-29)
Сінер, Q13211376?, Ядрінський повіт, Казанська губернія, Російська імперія
Помер 14 листопада 1942(1942-11-14) (41 рік)
Іланський, Іланський район, Красноярський край, РРФСР, СРСР
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність письменник, літературний критик, перекладач, редактор
Alma mater Симбірське чуваське педагогічне училище
Мова творів чуваська і російська
Роки активності 1919 — 1937
Жанр проза
Членство Спілка письменників СРСР
Партія КПРС

Кузен чуваського фольколориста Миколи Юта.

Від 1934 року член спілки письменників СССР[2][3][4].

Життєпис

Закінчив Аліковську двокласну школу, у 1915 вступив до Симбірської чуваської школи. Там прочитав твори поета Костянтина Іванова, Тайри Тімккі, Миколи Васильєва (Шупуссіні) та вирішив присвятити себе чуваській літературі.

1919 року був обраний керівником чуваської секції відділу освіти Симбірського губвиконкому. У квітні того ж року разом із братами Арсенієм та Миколаєм вступив до 7-го Симбірського стрілецького полку й у його складі до 1920 брав участь у російській громадянській війні на боці більшовиків, під час війни сам став більшовиком, вступивши до їхньої партії.

1922 — закінчив педагогічний інститут.

1922 — переїхав до Чебоксар.

1928—1931 — редактор газети «Хипар» («Канаш») і журналу «Сунтал», у той же час керував справами в журналі «Капкан» і брав активну участь у створенні та розширені мережі радіомовлення в Чувашії. Брав участь у виданні альманаху «Трактор» (у майбутньому журнал «Таван Атал»).

1934 — чуваські письменники делегують його на Перший всесоюзний з'їзд письменників, де він виступив зі статтею про розвиток чуваської літератури.


Арештований 23 жовтня 1937[5].

14 листопада 1942 помер.

Літературна робота

Перш за все відомий як автор статей про теоретичні питання чуваської радянської літератури.

1926 — «Куди йдемо?» («Ăçталла каятпăр?»), 1929 — «На шляху перевірки сил чуваської літератури» («Чăваш литературин пултарăхĕн тĕрĕслев çулĕ çинче»), 1933 — «Нагальні питання художньої літератури» («Илемлĕ литературăн паянхи ыйтăвĕсем»), 1935 — «За гостроту і культуру мови» («Чĕлхе çивĕчлĕхĕшĕн, чĕлхе культуришен») тощо.

Переклав чуваською «Мої університети» Максима Горького, та «Чапаєв» Д. Фурманова.

Література
  • Л. А Ефимов, «Аликовская энциклопедия», Чувашское книжное изд-во, Чебоксары, 2009.
  • Л. И. Ефимов, «Элĕк Енĕ» (Край Аликовский), Аликово, 1994.
  • А. А. Золотов, Муракаева (Золотова) Светлана Арсентьевна, «Принципам не изменили», Аликово — Чебоксары, 1998.
  • Васильев Н Краткий очерк истории чувашской литературы — М.- Центральное издательство народов СССР.- с. 56,59? 1930.
  • Данилов Д. Чувашская художественная литература (в книге «Советская Чувашия. Национально-культурное строительство») — М.- с. 129—212? 1933.
  • Лукин Л. Газете «Знамя коммунизма»- 40 лет — Чебоксары.- Чувашский календарь, 1958.
  • Сорокин В. Мощная сила: К 30-летию радиопередач на чувашском языке.- Шупашкар,- «Родная Волга».- № 3.- с. 75 — 84, 1962.
  • Хлебников Г. Путь чувашского романа.- Шупашкар.- «Родная Волга».- № 3.- с. 75 — 84, 1963.
  • Юрьев М. Критик — публицист. — Шупашкар.- «Знамя коммунизма».- 10 января, 1966.
  • Юрьев М. Народ его не забудет. — Аликово.- «Пурнăç çулĕпе».- 29 января, 1966.
  • История Чувашской АССР . Т. 2, 1967.
  • Юрьев М. Аркадий Золотов: Библиографический справочник.- Чебоксары.- Чувашкнигоиздат.- с. 104—106, 1968.
  • Золотов, В. Вĕсем Аркадий Золотова вĕрентнĕ / В. Золотов // Пурнăç çулĕпе (Элĕк р-нĕ). — 2000. — 16 раштав.
  • Игнатьев, В. Парти çулĕпе утнă / В. Игнатьев // Тăван Атăл. — 1981. — № 4. — С. 16.
  • Ратаева, Н. Аркадий Золотов / Н. Ратаева // Канаш (Ульяновск обл.). — 2001. — 26 кăрлач. — С. 4.
  • Ратаева, Н. Золотовсем — И. Я. Яковлев вĕренекенĕсем / Н. Ратаева // Канаш (Ульяновск обл.). — 2000. − 24 чÿк.
  • Ю. А. Силэм Ылтăн ятлă çыннăмăр / Ю. Силэм // Ялав. — 2001. — № 1. — С. 24—25.
  • Сорокин, В. Пĕр айăпсăр синкер курнăскер / В. Сорокин // Чăваш хĕрарăмĕ. — 2001. — 17 нарăс (№ 7). — С. 4.
  • Уткин, Г. Тимĕр тылă никама та хĕрхенмен / Г. Уткин // Хыпар. — 2001. — 1 нарăс.
  • Юрьев, М. Халăх ырăпа асăнать / М. Юрьев // Коммунизм ялавĕ. — 1976. — 3 февр.
  • Ялкир, П. Айăпсăр синкер курнисем / П. Ялкир // Хыпар. — 2003. — 20 çĕртме.
  • Ялкир, П. Паллă çыравçă, общество ĕçлевçи / П. Ялкир // Тăван Атăл. — 2001. — № 4. — С. 63—64.
  • Аркадий Иванович Золотов (1901—1942) // Принципам не изменили. — Аликово-Чебоксары, 1998. — С. 107—108.
  • Васильев, В. Жертвы нескольких строчек / В. Васильев // Совет. Чувашия. — 2002. — 18 янв.
  • Золотов, В. В «обойму» имя писателя вставили без проверки / В. Золотов // Совет. Чувашия. — 2001. — 14 нояб.
  • К 100-летию писателя // Время. — 2001. — 27 янв.
  • Кузнецов, И. Боец культурного фронта / И. Кузнецов // Совет. Чувашия. — 1989. — 22 июня.
  • Сорокин, В. Оклеветанный молвой / В. Сорокин // Республика. — 2001. — 28 февр. (№ 15). — С. 5
  • Тимофеев, Н. Быть нужным народу / Н. Тимофеев // Совет. Чувашия. — 1976. — 29 янв.
  • Юрьев, М. Оружием критики / М. Юрьев // Молодой коммунист. — 1971. — 4 февр.

Вшанування
  • Меморіальна дошка на історичній будові школи кінця 19 ст, в. Аліково, Чуваська республіка[6]

Примітки
  1. нині — Аліковский район, Чувашія, Росія
  2. (рос.) Культурна спадщина Чувашії
  3. Офіційний сайт Аліковського р-ну ЧР
  4. Чуваська енциклопедія (рос.)
  5. Списки жертв
  6. (рос.) Золотов Аркадій Іванович — письменник-перекладач, літературознавець та журналіст увіковічений у мармурі

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.