Арктур
Аркту́р (α Волопа́са, α Boo, Азімех) — зоря нульової зоряної величини в сузір'ї Волопаса. Найяскравіша в Північній півкулі й четверта за яскравістю на всьому зоряному небі. Це червоний гігант, у 28 разів більший та більш ніж у 100 разів яскравіший за Сонце. Перебуває на відстані близько 36,7 світлових років від Землі.
 Арктур у сузір'ї Волопаса. | |
| Дані спостереження Епоха J2000 | |
|---|---|
| Сузір’я | Волопас |
| Пряме піднесення | |
| Схилення | |
| Видима зоряна величина (V) | −0,05 |
| Характеристики | |
| Спектральний клас | K1.5 IIIpe |
| Показник кольору (B−V) | 1,22 |
| Показник кольору (U−B) | 1,27 |
| Астрометрія | |
| Променева швидкість (Rv) | −5,3 км/c |
| Власний рух (μ) | Пр.сх.: −1093,45 мас/р Схил.: −1999,40 мас/р |
| Паралакс (π) | 88.83 ± 0.54 мас |
| Відстань | 36.7 ± 0.2 св. р. (11.26 ± 0.07 пк) |
| Абсолютна зоряна величина (MV) |
−0,38 |
| Фізичні характеристики | |
| Маса | 1–1,5 M☉ |
| Радіус | 24,5 R☉ |
| Світність | > 110 L☉ |
| Ефективна температура | 4300 K |
| Металічність | 17–32% Sun |
| Вік | > 4,6 млрд. років |
| Інші позначення | |
| Посилання | |
| SIMBAD | дані для Arcturus |
У середніх широтах Арктур видно взимку, навесні й улітку.
Походження назви
Назва зорі походить від дав.-гр. Αρκτούρος (Арктурос) — «Страж Ведмедиці». За однією з версій давньогрецької легенди, Арктур ототожнюється з Аркадом, що був поміщений на небо Зевсом, щоб охороняти свою матір — німфу Каллісто, перетворену Герою на ведмедицю (сузір'я Великої Ведмедиці). За іншою версією, Аркад — це все сузір'я Волопаса, найяскравішою зіркою якого є Арктур. Арабською Арктур називається Харис-ель-сема («хранитель небес»). Аккадська назва — Щу па. Гавайською мовою зірку називають словом Хокуле'а[1].
Значення для розвитку астрономії
Арктур — перша зоря, в якої ще 1718 року Едмонд Галлей помітив рух у просторі. Власний рух Арктура досить великий, більший ніж у будь-якої іншої зорі першої величини за винятком α Центавра. Кутову відстань у 30′ (видимий поперечник Місяця) Арктур долає приблизно за 800 років.
Арктур став першою зорею, яку вдалося побачити вдень за допомогою телескопа. Зробив це 1635 року французький астроном й астролог Морен.
Арктур у культурі
Зоря неодноразово згадується в фантастиці, зокрема:
- «Подорож до Арктуру» (1920) Девіда Ліндсея, де навколо Арктура обертається планета Торманс, на якій протагоніст роману зазнає фантастичних пригод у пошуках Бога.
- «Що за божевільний Всесвіт» (1949) Фредеріка Брауна, де земляни борються проти загарбників із Арктура.
- «Бак Роджерс у XXV столітті» (1979—1981) — американський телесеріал, у якому система Арктура є домівкою цивілізації телепатів.
Назву Хокуле'а, як гавайською мовою називають Арктур, носить також один з астероїдів головного поясу[1].
Примітки
Література і посилання
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Арктур на SolStation.com (англ.)
- Група Арктура(англ.)
- Інформація про зорю у базі даних SIMBAD(англ.)