Арнольд Мері
Арнольд Мері (ест. Arnold Meri; * 1 липня 1919, Таллінн, Естонія — † 27 березня 2009, там само) — державний та партійний функціонер за часів СРСР на території Естонської СРСР. Герой Радянського Союзу (1941). Звинувачений естонською владою у злочинах проти людства. Помер 27 березня 2009 року, не дочекавшись вироку суду.
| Арнольд Мері | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Arnold Meri | ||||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||||
| Народження |
1 липня 1919 Таллінн,  Естонія | |||||||||||||||||||||||
| Смерть |
27 березня 2009 (89 років) Таллінн, Естоніярак легень | |||||||||||||||||||||||
| Країна |
 СРСР | |||||||||||||||||||||||
| Приналежність |
 Радянська армія | |||||||||||||||||||||||
| Освіта | Вища партійна школа при ЦК КПРС і Q16678111? | |||||||||||||||||||||||
| Роки служби | 1941—1945 | |||||||||||||||||||||||
| Партія | КПРС | |||||||||||||||||||||||
| Звання |
 Полковник | |||||||||||||||||||||||
| Війни / битви | Друга світова війна | |||||||||||||||||||||||
| Інше | Військовий злочинець | |||||||||||||||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||||||||||||||
 Арнольд Мері у Вікісховищі | ||||||||||||||||||||||||
Біографія
Батько за національністю естонець, мати — німкеня. З 1926 року проживав з сім'єю в Югославії, де батько працював кухарем, а мати служницею. Там же закінчив російську початкову школу і російсько-сербську гімназію. У 1938 році сім'я повернулася до Естонії. Арнольд Мері влаштувався працювати, проте через рік був призваний до естонської армії.
Після приєднання Естонії до СРСР його було обрано до міського комітету комсомолу Таллінна, а також йому було доручено створювати комсомольські організації в армії. Після перетворення армії в 22-й Естонський корпус, він був призначений заступником політрука 415-го радіобатальйону.
На фронтах Німецько-радянської війни Арнольд Мері з кінця червня 1941 року. Прийняв перший бій в районі міста Порхов Псковської області. Арнольд Мері отримав звання Героя Радянського Союзу за битву коло міста Порхова, коли він зупинив відступ і очолив оборону штабу корпусу. Мері став першим естонцем, удостоєним звання Героя Радянського Союзу, яке було йому надане 15 серпня 1941 року.
Після лікування Арнольд Мері вчився в Московському військово-інженерному училищі, служив заступником начальника політвідділу 249-ї Естонської дивізії і 8-го Естонського стрілецького корпусу.
У червні 1945 року Арнольд Мері був демобілізований з армії і направлений на батьківщину, де його обрали першим секретарем ЦК комсомолу Естонської РСР. У 1949 році він поступив у Вищу партійну школу при ЦК ВКП(б). Тоді ж направлений на острів Хийумаа як партійний уповноважений для проведення депортацій.
На початку 1950-х років його звинуватили в «створенні антирадянської організації», виключили з партії і позбавили заслуженого звання. Мері був реабілітований в 1956 році після XX з'їзду КПРС. Йому повернули звання Героя Радянського Союзу, він закінчив ВПШ і працював викладачем політекономії в Горно-Алтайському педагогічному інституті.
З 1960 року Арнольд Мері працював в Естонії на керівних посадах в міністерстві освіти Естонської РСР. В 1979 році він став головою президії Естонського товариства дружби і культурних зв'язків із закордонний державами.
В 1989 році Арнольд Мері пішов на пенсію. З двоюрідним братом, президентом Естонії, Леннартом Мері, Арнольд майже не спілкувався, вважаючи, що вони дуже різні — і за характером, і за світоглядом. До своєї смерті Арнольд Мері очолював Антифашистський комітет Естонії.
У 2007 році естонська прокуратура направила до суду кримінальну справу, в якій Арнольд Мері фігурував як обвинувачений. Йому інкримінували участь в злочинах проти мирного населення. Таким чином прокуратура кваліфікувала його участь в депортаціях естонців до Сибіру в 1949 році (Мері координував цей процес, будучи першим секретарем ЦК комсомолу Естонської РСР). Сам він не заперечував цього факту своєї біографії, але і не визнавав себе винним, заявляючи, що організатором депортацій він не був.
Під час процесу майже 90-річний Арнольд Мері був хворий на рак легенів, за час судового розгляду його стан погіршився. Він помер 27 березня 2009 року, не дочекавшися вироку суду.