Арно Валуа
Арно́ Валуа́ (фр. Arnaud Valois; нар. 29 лютого 1984, Ліон, Франція) — французький актор, що здобув популярність завдяки ролям Адріана у фільмі «Як каже Шарлі» (2006) та Натана у фільмі «120 ударів на хвилину» (2017).
| Арно Валуа | |
|---|---|
| фр. Arnaud Valois | |
 Арно Валуа, 2018 | |
| Дата народження | 29 лютого 1984[1] (37 років) |
| Місце народження | Ліон |
| Громадянство |
 Франція |
| Професія | актор |
| Alma mater | Курси Флоран |
| Роки активності | 2014 — наш час |
| IMDb | ID 1798489 |
| Нагороди та премії | |
| Премія «Люм'єр» (2018) | |
| arnaudvalois.com | |
 Арно Валуа у Вікісховищі | |
 Зовнішні зображення | |
|---|---|
 |
Фото Арно Валуа |
Біографія
Арно Валуа народився 29 лютого 1984 року в Ліоні, Франція. У юнацтві захопився театром, грав у невеликій трупі, яка ставила спектаклі в театрі в передмісті Ліона. Отримав ступінь бакалавра права, а потім вивчав акторську майстерність в легендарній паризькій театральній школі «Курси Флоран».
Свою акторську кар'єру Арно почав у 2004 році з ролі в короткометражному фільмі Крістофа і Стефана Ботті «З усіма згоден». У 2006 році зіграв роль Адріана у фільмі Ніколь Гарсія «Як каже Шарлі», у якому також знялися актори Жан-П'єр Бакрі, Венсан Лендон, Бенуа Пульворд та інші. Фільм був номінований на «Золоту пальмову гілку» на Каннському міжнародному кінофестивалі, де отримав безліч захоплених відгуків.
Пізніше Валуа знявся у стрічках «Донька лінії метро» (2009) режисера Андре Тешіне, «Очі його матері» та «Очі знаходять очі» (обидва 2011), після чого вирішив узяти перерву в своїй кар'єрі.
У 2017 році, після декількох років перерви, актор знову повернувся до своєї кар'єри й зіграв головну роль у фільмі Робена Кампійо «120 ударів на хвилину», який отримав «Квір-пальмову гілка за висвітлення ЛГБТ-теми в кіно», «Гран-прі журі» та «Приз Франсуа Шале» на 70-му Каннському кінофестивалі.[2][3] За роль у фільму Арно Валуа був номінований на здобуття Премії «Люм'єр» 2018 року, як «Багатонадійний актор»[4], та в листопаді 2017 року став одним з претендентів на номінацію в категорії «Найперспективніший актор» французької національної кінопремії «Сезар»-2018.[5]
Фільмографія
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 2004 | кф | З усіма згоден | Plutôt d'accord | німий молодик |
| 2006 | ф | Як каже Шарлі | Selon Charlie | Адріен |
| 2007 | кф | Застосування штрафних санкцій | L'application des peines | Юго |
| 2008 | ф | Клієнтка французького жиголо | Cliente | Сільван |
| 2009 | ф | Донька лінії метро | La fille du RER | Габі |
| 2011 | ф | Очі його матері | Les yeux de sa mère | |
| 2011 | ф | Очі знаходять очі | Eyes Find Eyes | Тома |
| 2017 | ф | 120 ударів на хвилину | 120 battements par minute | Натан |
| 2019 | ф | Таємниці Райських схилів | Paradise Hills | Син |
Визнання
| Нагороди та номінації Арно Валуа[6] | |||
|---|---|---|---|
| Рік | Категорія | Фільм | Результат |
| Премія «Люм'єр» | |||
| 2017 | Багатонадійний актор | 120 ударів на хвилину | Нагорода |
| Премія «Сезар» | |||
| 2018 | Найперспективніший актор | 120 ударів на хвилину | Номінація |
Примітки
- MAK
- Laure Croiset. Arnaud Valois: "Je suis très fier d'avoir participé à ce film engagé et combatif" // Tout le ciné. — 20/05/2016. Архівовано з джерела 20 травня 2017. Процитовано 2017-05-27..
- Elodie Petit. Cannes 2017 : rencontre avec Arnaud Valois, la révélation du festival - Elle // Hebdo. — 2017-05-23. Процитовано 2017-05-27..
- Elsa Keslassy. Robin Campillo’s ‘BPM (Beats Per Minute)’ Leads France’s 2017 Lumieres Nominations. Variety (англ.). 11.12.2011. Процитовано 22.12.2017.
- 120 battements par minute (Beats Per Minute) (2017)- JPBox-Office. www.jpbox-office.com. Процитовано 14 листопада 2017.
- Нагороди та номінації Арно Валуа на сайті IMDb (англ.)
Посилання
- Арно Валуа у соціальній мережі «Facebook»
- Арно Валуа у соціальній мережі «Instagram»
- Interview: Arnaud Valois на сайті PORT Magazine(англ.)