Ніколь Гарсія

Ніко́ль Гарсія (фр. Nicole Garcia; нар. 22 квітня 1946, Оран, Алжир) французька акторка, кінорежисерка та сценаристка. Багаторазова номінантка кінопремії «Сезар» та низки фестивальних кінонагород .

Ніколь Гарсія
фр. Nicole Garcia
Ніколь Гарсія на 67-му Каннському кінофестивалі, травень 2014-го.
Дата народження 22 квітня 1946(1946-04-22) (75 років)
Місце народження Оран, Алжир
Громадянство  Франція
Професія акторка, режисер, сценарист
Alma mater Вища національна консерваторія драматичного мистецтва
Роки активності 1967 наш час
Діти Пьєр Рошфорd і Frédéric Bélier-Garciad
IMDb ID 0305368
Нагороди та премії
«Сезар» (1980)
Ніколь Гарсія у Вікісховищі

Біографія

Ніколь Гарсія народилася у місті Орані в Алжирі. Ще до закінчення нею середньої школи, з початком Алжирськї війни, у квітні 1962 році сім'я переїхала до Франції. У Парижі Ніколь поступила на юридичний факультет, паралельно закінчила акторські курси, а у 1967-му Вищу національну консерваторію драматичного мистецтва. Кінодебют Ніколь Гарсії відбувся у 1968 році, в комедії Жана Жиро «Жандарм одружується» з Луї де Фюнесом у головній ролі.

Популярність Ніколь Гарсії принесла роль в історичному фільмі Бертрана Таверньє Нехай розпочнеться свято (1974). Головну роль уперше отримала у фільмі Допит з пристрастю (1977) режисера Лорана Еннемана. Пізніше знімалася у багатьох іменитих режисерів Франції.

У 1986 Ніколь Гарсія дебютувала як режисер, знявши короткометражний фільм «15 серпня», який було представлено на Каннському кінофестивалі. У 1990 році вона поставила драму «Вікенд на двох» з Наталі Бей, у 1994-му — стрічку «Улюблений син» з Жераром Ланвеном, який отримав за цю роботу премію «Сезар». Роль вдови-алкоголічки у кримінальній драмі Гарсії «Вандомська площа» (1998) принесла Катрін Денев премію Венеційського кінофестивалю.

На відміну від багатьох інших «акторів-режисерів», Ніколь Гарсія ніколи не знімалася у власних фільмах, проте продовжувала активно співпрацювати з іншими режисерами, а також активно працювати у театрі й на телебаченні.

Особисте життя

Старший син, Фредерік Бельє-Гарсія (нар. 1965) — театральний режисер; молодший, П'єр Рошфор (нар. 1981) — кіноактор та співак, син Жана Рошфора.

Фільмографія

Ролі в кіно
РікУкраїнська назваОригінальна назваРежисерРольПримітки
1967Хлопчики й дівчаткаDes garçons et des fillesЕтьєн Пер'єКоко
1968Жандарм одружуєтьсяLe gendarme se marieЖан Жиродівчина, що складає протокол
1971Майстерність кохання — Еммануель та її сестриFaire l'amour: De la pilule à l'ordinateurЖан-Габріель Альбікокко)
1975Нехай розпочнеться святоQue la fête commenceБертран ТаверньєLa Fillon
1976Труп мого ворогаLe corps de mon ennemiАнрі ВернейГелен Мальва
1976Дуель (карантин)DuelleЖак РіветтЖанна/Ельза
1976СпочинокCalmosБертран Блієспівробітниця лабораторії
1976Допит з пристрастюLa questionЛоран ЕннеманАньєс Шарло
1978ГульвісаLe CavaleurФіліп де БрокаМарі-ФрансПремія «Сезар» за найкращу жіночу роль другого плану
1978Метелик на плечіUn papillon sur l'épauleЖак ДереСоня
1979Операція «Чудовисько»OgroДжилло Понтекорво)Кармель
1980Мій американський дядечкоMon oncle d'AmériqueАлен РенеЖанін Гарньєномінація на премиію Сезар
1981Одні та іншіLes uns et les autresКлод ЛелушАнна Майєртелевізійний
1981ВітчимBeau-pèreБертран БлієМартін
1981Що змусило тікати Давида?Qu'est-ce qui fait courir David?Елі ШуракіАнна
1982Честь капітанаL'Honneur d'un capitaineП'єр ШендерферПатриція Карон
1983Вулиця дзеркалVia deglio SpecchiДжованна ГальярдоФранческателевізійний
1983СтеллаStellaЛоран ЕйнеманнСтелла
1983Слова, щоб сказатиLes mots pour le direЖозе ПінейроМарі
1983ОфіціантGarçon!Клод СотеКлер
1985Небезпека у будинку (Смерть у французькому саду)Péril en la demeureМішель ДевільJulia Tombsthayномінація на премію Сезар
1986Чоловік і жінка: через 20 роківUn homme et une femme, 20 ans déjàКлод ЛелушElle-même
1987Світло озераLa Lumière du lacФранческа КоменчініКарлотта
1993Для маленьких радощівAux petits bonheursМішель ДевільАріан
1995УтікачкиFugueusesНадін ТрентіньянЖанна
1999Кеннеді і яKennedy et moiСем КарманнАнна Поларіс
2001Викрадення для Бетті ФішерBetty Fisher et autres histoiresКлод МіллерМарго ФішерСрібний Х'юго МКФ у Чикаго, премія Монреальського МКФ, номінація на премію «Сезар»)
2002ТрістанTristanФіліп Гаррельмадам Дріант
2002Крихітка ЛіліLa Petite LiliКлод МіллерМадо Марсо
2002Історія Мари та ЖульєнаHistoire de Marie et JulienЖак Ріветтподруга
2004Не робіть цьогоNe fais pas çaЛюк БондіЕдіт
2004Останній деньLe dernier jourРодольф МарконіМарі
2008Точно на південьPlein sudСебастьєн Ліфшицмати
2008Офіс БогаLes bureaux de DieuКлер СаймонДеніз
2009Одного дня у ВерсаліBancs publics (Versailles rive droite)Бруно Подалідесдама на радіо
2013Ти шануватимеш свою матір і свою матірTu honoreras ta mère et ta mèreБріжит РуанДжо
2015Чудові сім'їBelles famillesЖан-Поль Раппноу виробництві

Ролі у театрі (вибірково)

Режисерські роботи

Визнання

Нагороди і номінації Ніколь Гарсія[1]
РікКатегоріяФільмРезультат
Премія «Сезар»
1980 Найкраща акторка другого плану Гульвіса Нагорода
1981 Найкраща акторка Мій американський дядечко Номінація
1984 Слова, щоб сказати Номінація
1986 Небезпека у будинку Номінація
1991 Найкращий дебютний фільм Вікенд на двох Номінація
1995 Найкращий дебютний фільм Улюблений син Номінація
Найкраща режисерська робота Номінація
1999 Найкраща режисерська робота Вандомська площа Номінація
Найкращий адаптований сценарій Номінація
2002 Найкраща акторка другого плану Викрадення для Бетті Фішер Номінація
2017 Найкращий фільм Ілюзія кохання Номінація
Найкраща режисерська робота Номінація
Найкращий адаптований сценарій (спільно з Жаком Ф'єскі) Номінація
Премія Сан-Жорді (Каталонія, Іспанія)
1981 Найкраща акторська гра в іноземному фільмі Мій американський дядечко Нагорода
Монреальський кінофестиваль
1985 Найкраща акторка Мій американський дядечко Нагорода
2001 Найкраща акторка Викрадення для Бетті Фішер Нагорода
Приз ФІПРЕССІ Нагорода
Каннський кінофестиваль
1986 Золота пальмова гілка за найкращий короткометражний фільм 15 серпня Номінація
2002 Золота пальмова гілка Суперник Номінація
2006 Як каже Шарлі Номінація
2016 Ілюзія кохання Номінація
Міжнародний кінофестиваль у Карлових Варах
1995 Кришталевий глобус Улюблений син Номінація
Кінофестиваль у Авіньйоні
1995 Приз товариства драматичних авторів і композиторів (SACD) Улюблений син Нагорода
Венеційський кінофестиваль
1998 Золотий лев Вандомська площа Номінація
Міжнародний кінофестиваль у Чикаго
2001 Срібний Х'юго за найкраща жіночу роль Викрадення для Бетті Фішер Нагорода

Громадська позиція

У липні 2018 підтримала петицію Асоціації французьких кінорежисерів на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[2]

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.