Аров Дамир Зямович

Дамир Зямович Аров (нар. 29 червня 1934, Київ) — математик, педагог, доктор фізико-математичних наук, професор.

Аров Дамир Зямович
Народився 29 червня 1934(1934-06-29) (87 років)
Київ, Українська СРР, СРСР
Країна  СРСР,  Україна
Діяльність математик, викладач університету
Alma mater Одеський національний університет імені І. І. Мечникова і Санкт-Петербурзький державний університет[1]
Заклад Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського
Звання Prof.d
Ступінь доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник Потапов Володимир Петрович[1]
Аспіранти, докторанти Miron B. Bekkerd[1], Derk Roelof Pikd[1], Mark Adolfovich Nudelmand[1], Lidia Simakovad[1], Natalia Rozhenkod[1], Sergej Saprykind[1] і Dmitry Kaliuzhnyi-Verbovetskyid[1]

Біографія

Д. З. Аров народився 29 червня 1934 року в Києві.

У 1957 року з відзнакою закінчив фізико-математичний факультет Одеського державного університету імені І. І. Мечникова.

В 1957—1959 роках вчителював в Овідіопольському районі Одеської області, а у 1959—1962 роках навчався в аспірантурі.

З 1962 року працював в Одеському державному педагогічному інституті імені К. Д. Ушинського асистентом, старшим викладачем кафедри вищої математики, доцентом кафедри математичного аналізу. У 1987—1989 роках був завідувачем кафедри математичного аналізу, а у 1990—1995 роках — завідувачем кафедри прикладної математики та основ інформатики.

В 1995—2003 роках обіймав посаду професора, а у 2003—2004 роках — завідувача кафедри математичного аналізу. У 2004—2018 роках був професором кафедри прикладної математики та інформатики Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського.

У 1964 році в Ленінградському університеті захистив дисертацію «Деякі питання метричної теорії динамічних систем» на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук (науковий керівник — професор В. П. Потапов). В 1986 році в Інституті математики Академії Наук УРСР захистив дисертацію «Лінійні стаціонарні пасивні системи з втратами» і йому був присуджений науковий ступінь доктора фізико-математичних наук. У 1989 році  присвоєно вчене звання професора.

Читав лекції та проводив наукову роботу у Лейпцігському (Німеччина), Амстердамському (Нідерланди), Хоккайдському (Японія), Каракаському (Венесуела) університетах, а також у науково-дослідному інституті імені  Х. Вайцмана (Ізраїль).

У 2018 році вийшов на пенсію.

Наукова діяльність

Основні напрями наукових досліджень: теорія ймовірностей, ергодична теорія ліній. операторів та оператор-функцій, теорія розсіювання, теорія керування, обернені проблеми для канонічних систем; розроблення ААК-теорії (спільно з В. Адамяном та М. Крейном), що лягла в основу розвитку нового напрямку в теорії керування, Н∞ — оптимального контролю. Розвиток теорії лінійних пасивних систем, методу Дарлінґтона в цій теорії; розвиток теорії J-внутрішніх матриць-функцій і пов'язаних із нею проблем екстраполяції матриць-функцій та обернених проблем для канонічних  систем.

Є автором понад 120 наукових праць. Підготував біля 20 докторів та кандидатів наук.

Праці
  • О граничных значениях сходящейся последовательности мероморфных матриц-функций/ Д. З. Аров// Математические заметки. — 1979. — Т. 25, вып. 3. — С. 335—339. http://mi.mathnet.ru/rus/mz/v25/i3/p335
  • Теорема Каратеодори для матриц-функций, максимальный скачок спектральных функций в проблемах продолжения/ Д. З. Аров// Математические заметки. — 1990. — Т. 48, вып. 3. — С. 3 — 11. http://mi.mathnet.ru/rus/mz/v48/i3/p3
  • Условия подобия минимальных пассивных систем рассеяния с заданной матрицей рассеяния/ Д. З. Аров// Функциональный анализ и его приложения. — 2000. — Т. 34, вып. 4. — С. 71 — 74. http://mi.mathnet.ru/faa327
  • Матрица рассеяния и импеданс канонической дифференциальной системы с диссипативным краевым условием, в котором коэффициент является рациональной матрицей-функцией от спектрального параметра/ Д. З. Аров// Алгебра и анализ. — 2001. — Т. 13, вып. 4. — С. 26 — 53. http://mi.mathnet.ru/aa949
  • К истории возникновения понятия ε-энтропии автоморфизма пространства Лебега и понятия (ε,T)-энтропии динамической системы с непрерывным временем/ Д. З. Аров// Записки научных семинаров ПОМИ. — 2015. — Т. 436.  – С. 76 — 100. http://mi.mathnet.ru/rus/znsl/v436/p76

Відзнаки

Література
  • Історія Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського в особах: Біографічний довідник/ В. М. Букач. — Одеса: ПДПУ, 2005. — С. 18.
  • Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К. Д. Ушинського: Історичний поступ. Сучасність. Майбутнє./О. Я. Чебикін, І. А. Болдирєв та ін. — Одеса, 2007. — С. 85, 92.
  • Наукові школи Південноукраїнського державного педдагогічного університету ім. К. Д. Ушинського/Уклад. Т. І. Койчева. — Одеса: Фаворит, 2007. –  С. 85 — 91.
  • Вчені вузів Одеси: Біобібліографічний  довідник. Природничі науки. — Вип. ІІ. 1946—2010. — Ч. 2. Математики. Механіки/ Упорядник І. Е. Рікун. — Одеса: ОННБ, 2010. — С. 13 — 18.
  • Науковці Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського: Біографічний словник/ В. М. Букач. — Вип. 3 — Одеса: ПНПУ, 2020. — С.5. http://dspace.pdpu.edu.ua/bitstream/123456789/6424/1/Bukach%20Valery%20Mykhailovych.pdf

Посилання

Примітки
  1. Математична генеалогія — 1997.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.