Аросєв Олександр Якович

Народився в родині кравця Якова Михайловича Аросєва і швачки Марії Августівни Гольдшмідт. Батько володів в Казані швейною майстернею і магазином готового одягу на Воскресенській вулиці.

З 1905 року — в партії есерів, учасник революції 1905 року. Член РСДРП(б) з 1907 року. Проводив більшовицьку партійну роботу в Казані, Петербурзі, Москві. Неодноразово арештовувався, був на засланні у Вологодській губернії, звідки втік за кордон.

З 1909 року проживав закордоном, працював у зарубіжних більшовицьких организаціях. З 1909 по 1910 рік навчався на філософсько-філологічному факультеті Льєжського університету.

У 1911 році повернувся в Російську імперію. До грудня 1916 року навчався в Петроградському психоневрологічному інституті, навчання не закінчив. У грудні 1916 — травні 1917 року — навчання в 4-й Московській школі прапорщиків російської армії. У лютому 1917 року був заарештований та відправлений в дисциплінарний батальйон, але незабаром звільнений.

У 1917 році — голова Тверської ради солдатських депутатів. З червня 1917 року — член Всеросійського бюро військових организацій РСДРП(б). З липня по вересень 1917 року перебував під арештом за більшовицьку діяльність.

У листопаді 1917 року — начальник Оперативного відділу штабу Московського військово-революційного комітету та помічник командувача військ Московського військового округу по політичній частині і контррозвідці. У 1918 році — комісар Головповітрофлоту.

У 1920 році — голова Херсонської губернської надзвичайної комісії (ЧК).

У 1920 році був головою Верховного революційного трибуналу Української СРР.

У 1921—1922 роках працював у Повноважного представництві РРФСР у Латвії. Потім — заступник директора в Інституті по історії партії і революції (з 1924 року — Інституті Леніна).

У 1924 — лютому 1926 року — в Повноважному представництві СРСР у Франції. У лютому 1926 — травні 1927 року — 1-й секретар Повноважного представництва СРСР у Швеції.

21 травня 1927 — 1 грудня 1928 року — повноважний представник СРСР у Литві.

2 березня 1929 — 4 червня 1933 року — дипломатичний представник СРСР у Чехословаччині.

З 1934 по липень 1937 року — голова Всесоюзного товариства культурних зв'язків із закордоном.

3 липня 1937 року заарештований органами НКВС. 8 лютого 1938 року був засуджений до розтрілу, 10 лютого 1938 року розстріляний в Москві, за іншими даними — на розстрільному полігоні «Комунарка», разом з В. Антоновим-Овсієнком.

За радянщини в Україні в деяких містах ім'ям О. Аросєва було названо вулиці. Його було занесено до Списоку осіб, що підпадають під закон про декомунізацію.

• Аросєв Олександр Якович. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — 542, [2] с., [38] арк. іл. : іл., табл., портр., карти с.
• Аросев Александр Яковлевич. // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)