Арсенко Арсен Діонисович
Арсе́н Діони́сович Арсенко (Попсуйшапка) (* 15 березня 1903, Нова Водолага — † 30 серпня 1945), баритон, український і білоруський оперний та камерний співак, заслужений артист БРСР — 1940, народний артист БРСР — 1944.
| Арсенко Арсен Діонисович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Ім'я при народженні | Попсуйшапка Арсен Діонисович | |||
| Народився |
15 березня 1903 Нова Водолага | |||
| Помер |
30 серпня 1945 (42 роки) Мінськ, Білоруська РСР, СРСР | |||
| Поховання |
 | |||
| Громадянство |
 Російська імперія →  СРСР | |||
| Діяльність | співак, оперний співак | |||
| Alma mater | Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського | |||
| Заклад | Національний академічний Великий театр опери та балету Республіки Білорусь | |||
| Нагороди та премії | ||||
 Народний артист Білоруської РСР   | ||||
|
| ||||
Життєпис
По закінченню школи поступає до Харківський музично-драматичний інститут — клас вокалу, закінчив 1928. Запрошений у пересувну трупу Правобережної України, в 1928—1930 роках — соліст Полтавської першої пересувної опери; виконував партії Онєгіна і Ескамільйо.
В 1930-1934-х роках співав в Одеському.
З 1934 року — в Дніпропетровському театрах опери та балету. Як один із здібних співаків, направлений у творче відрядження до Москви, стає солістом Большого театру.
З 1937 в Мінську, соліст Білоруського оперного театру. За творчу участь у декаді білоруського мистецтва в Москві нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
Перший виконавець головних партій в операх:
- Кузьмич — «В пущах Полісся» Анатолія Богатирьова,
- Андрій — «Квітка щастя» О. Туренкова, 1940, перше виконання.
- Дмитрок, «Михась Подгорний» Є. Тикоцького,
- Апанас, «Алеся» Тикоцького.
Найкраща акторська робота — партія Фігаро в «Севільському цирульнику» Дж. Россіні.
В часі Другої світової війни працює в Казанському театрі опери і балету, виступає в концертах для вояків, з акторською трупою виїжджає на фронти, нагороджений орденом Червоної Зірки.
Виступав також як камерний співак; літературні критики характеризували його виконання високою вокальною культурою.
В 1945 році Арсенко трагічно загинув.
Його дружина, Валентина Костянтинівна, була солісткою Білоруського оперного театру.