Арсеньєва Наталія Олексіївна
Наталія Арсеньєва (біл. Натальля Арсеньнева) (20 вересня 1903, Баку — 25 липня 1997, Рочестер, США) — білоруська поетеса, перекладачка, драматург.
| Арсеньєва Наталія Олексіївна | |
|---|---|
| біл. Наталля Аляксееўна Арсеньева | |
 | |
| Народилася |
20 вересня 1903 Баку, Російська імперія |
| Померла |
25 липня 1997 (93 роки) Рочестер, штат Нью-Йорк, США |
| Поховання | Mount Hope Cemeteryd |
| Країна |
 Російська імперія Серединна Литва.svg.png.webp){kind=small} Польська Республіка.svg.png.webp){kind=small} Райхскомісаріат Остланд США |
| Діяльність |
драматург перекладачка поетеса |
| Alma mater | Вільнюська білоруська гімназія |
| Знання мов | білоруська і російська |
| Заклад | Belaruskaya gazetad, Janka Kupala High School (Bavaria)d, Biełarus, Belarussian section of Radio Free Europe/Radio Libertyd і Білоруський інститут науки і мистецтва у Нью-Йорку |
| Членство | Q3919566? |
| У шлюбі з | Францішак Кушаль |
| Діти | Yaraslaw Kushald і Uladzimir Kushald |
Біографія
Під час Першої світової війни (1914) родина Арсеньєвої жила в евакуації в Ярославлі, де майбутня поетеса написала свій перший вірш, російською мовою.
1920 сім'я повернулася до Вільнюса, там Наталія Арсеньєва закінчила білоруську гімназію у Вільнюсі, вступила до університету.
На її поетичні здібності звернув увагу М. Горецький. 1922 Наталія вийшла заміж за Франциска Кушаля, якого, як офіцера польської армії, направили служити в західний регіон Польщі.
Після вересня 1939 року Наталія жила у Вілейці, працювала в обласній «Селянської газеті».
У квітні 1940 року як дружина полоненого польського офіцера була вислана з синами в Казахстан. У травні 1941 року повернулася з заслання до Мінська, завдяки заступництву між інших Янки Купали. В оккупованому Мінську співпрацювала з «Білоруською газетою». Написала декілька лібрето до опер, займалася перекладами. Втратила сина Ярослава під час підриву в кінотеатрі, організованного партизанами.
1944 емігрувала до Німеччини, активно брала участь у культурній та просвітницькій діяльності в таборах ДП, була викладачем в Білоруської гімназії імені Я. Купали, з 1949 року жила в США.
Працювала в еміграційній білоруській газеті «Biełarus», на радіо «Свобода», в Білоруському інституті науки і мистецтва в Нью-Йорку.
У довоєнні часи її лірика зосереджувалась на інтимних та пейзажних мотивах. Під час війни і в емігрантський період створила ряд текстів громадянської лірики та з історичної білоруської тематики. У 1970-1980-ті роки відійшла від активної участі в політичному житті білоруської еміграції. З середини 1980-х років її твори знову стають відомими і популярними на батьківщині.
Твори
Вірші
- Пад сінім небам: Вершы, 1921—1925. Вільня, 1927.
- Жоўтая восень
- Сягоньня: Вершы, 1941—1943. Мн., 1944. (Ныне)
- Між берагамі: Выбар паэзіі, 1920—1970. Нью-Ёрк, Таронта, 1979.
- Яшчэ адна вясна: Выбраныя вершы. Мн., 1996.
- Выбраныя творы. Мн., 2002.
П'єса
- Сваты (1955)
Лібрето
- до опер М. Щеглова «Лісове озеро», «Всеслав Чародій» і до його ж оперети «З виразі»
Лірика до пісень
- «Магутны Божа» та інші.
Переклади
- Драма Гергарта Гавптмана «Затонулий дзвін» (1948—1954, поставлена в 1943 у Мінську)
- «Євангельський християнський сьпевнік» (Мінськ, 1943)
- Лібрето опер «Весілля Фігаро», «Чарівна сопілка» В. А. Моцарта, «Вільний стріляє» К. М. Вебера, «Кармен» Ж. Бізе, «Циганський барон» Й. Штрауса
- Текст арії «Євгеній Онєгін» П. Чайковського
- Пролог до «Ромео і Джульєтті» В. Шекспіра
- Розділи з «Дідів», «Пана Тадеуша» А. Міцкевича
- Окремі вірші Й. В. Ґете
Література
- Бераснева М. Творчасць Наталлі Арсенневай — набытак Беларусі Архівовано 18 червня 2015 у Wayback Machine. (біл.) // «Рэгіянальная газета»