Ар'єв Володимир Ігорович

• 1992 — закінчив Київський природничо-науковий ліцей № 145, місто Київ.
• 1992–1994 — студент фізичного факультету Київського державного університету імені Т. Шевченка.
• 1996–2002 — навчався в Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, за фахом журналіст.

Володимир Ар'єв на мітингу в 2007 році

• Лютий 1993 — жовтень 1994 — асистент кореспондента, стрингер української та російської служб, Бі-Бі-Сі (Київ).
• Жовтень 1994 — січень 1996 — спеціальний кореспондент, ведучий програми «Вікна-новини», ММЦ «Internews».
• Січень 1996 — травень 1996 — спеціальний кореспондент, ТІА «Вікна».
• Травень 1996 — листопад 1996 — ведучий блоку новин програми «Доброго ранку Україно!», УТ-1.
• Листопад 1996 — вересень 2003 — спеціальний кореспондент інформаційно-аналітичної служби, телеканал «Інтер».
• 2002 — журналіст ТСН, студія «1+1».
• Вересень 2003 — березень 2004 — незалежний журналіст, автор програми «Не-провінція» (СТБ), позаштатний автор тижневика «Дзеркало тижня».
• Березень 2004 — грудень 2005 — керівник та автор програми «Закрита зона», «5-й канал». У 2017 програма почала знову виходити на каналі Прямий
• З 2006 — директор ТОВ "Студія «Зміна».

Народний депутат України 6-го скликання з 23 листопада 2007 від Блоку «Наша Україна — Народна самооборона», № 10 в списку. На час виборів: директор ТОВ "Студія «Зміна», безпартійний. Член фракції Блоку «Наша Україна — Народна самооборона» (з 23 листопада 2007). Член Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (26 грудня 2007 — 16 січня 2008), голова підкомітету з питань контролю за реформуванням, кадровим та ресурсним забезпеченням органів, які здійснюють боротьбу з організованою злочинністю і корупцією Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (з 16 січня 2008).

• На виборах до Верховної ради 2012 року, як безпартійний, обраний у народні депутати у окрузі № 218, м. Київ. Суб'єкт висування — "Об'єднання Опозиція «Всеукраїнське об'єднання „Батьківщина“»[5].
• В 2014 році на виборах Президента України очолював штаб Петра Порошенка у Київській області.
• На дострокових парламентських виборах 2014 року був висунутий «Блоком Петра Порошенка» та знову обраний в окрузі № 218, м. Київ. Одержав переконливу перемогу із 63,46 % голосів виборців.
• У січні 2015 року був обраний головою української делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи, віце-президент ПАРЄ у 2015. Є членом фракції Європейської народної партії в ПАРЄ.
• 25 січня 2016 року був обраний президентом Комітету ПАРЄ з питань культури, освіти, науки і медіа на два роки.
• У січні 2018 повторно обраний віце-президентом ПАРЄ.

У Верховній Раді України IX скликання — член Комітету Верховної Ради України з питань цифрової трансформації[6].

31 травня 2019 року був обраний у центральну політраду партії «Європейська Солідарність»[7].

Дружина — Наталія Фіцич, тележурналістка. Дочка — Ярина (нар. 2000), обрана депутаткою Київської міської ради на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року.

• Лауреат премії імені Валерія Марченка за найкращу медіароботу на правозахисні теми (2004).
• Лауреат премії імені Олександра Кривенка «За поступ в журналістиці» (2005)[8].
• Переможець національної премії «Телетріумф» (2005, 2006) в номінації «Публіцистична програма».
• Заслужений журналіст України[9].

• Верховна Рада України 6-го скликання
• Верховна Рада України 7-го скликання
• Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І. С.»
• Інформація на сайті «Закрита зона»
• Політична Україна сьогодні