Аскаров Володимир Хамітович

Володи́мир Хамі́тович Аска́ров (нар. 20 травня 1959) — радянський та український військовик, генерал-лейтенант Збройних сил України. Одружений, має двох доньок.

Аскаров Володимир Хамітович
 Генерал-лейтенант
Загальна інформація
Народження 20 травня 1959(1959-05-20) (62 роки)
Alma Mater Військова академія імені М. В. Фрунзе і Київське вище загальновійськове командне училище
Військова служба
Приналежність  СРСР →  Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Нагороди та відзнаки
Орден Данила Галицького
Відзнака «Ветеран військової служби» (Міністерство оборони України)

Життєпис

З 1966 по 1972 рік навчався спочатку у 16-й, а згодом у 7-й школі міста Біла Церква. З 1972 по 1974 рік проходив навчання у школі № 48 Центральної групи військ (Брунталь, Чехословаччина).

Протягом 1974–1976 років був курсантом Київського суворівського військового училища, а у 1980 році закінчив Київське вище загальновійськове командне училище[1]. У 1992 році отримав диплом з відзнакою Військової академії імені М. В. Фрунзе.

У 2003–2004 роках проходив навчання у Національній академії оборони України.

7 листопада 2007 року Аскарова було звільнено з посади першого заступника директора Департаменту військової політики та стратегічного планування Міноборони України та призначено начальником Головного управління оборонного планування Генерального штабу ЗС України[2]. Перепризначений на зазначену посаду у травні 2012 року, в зв'язку зі зміною назви управління[3].

20 серпня 2009 року Володимиру Аскарову було присвоєно військове звання «генерал-лейтенанта»[4].

На початку грудня 2014 року Аскаров брав участь у переговорах із заступником командуючого Сухопутними військами ЗС РФ генерал-лейтенантом Лєнцовим[5], результатом яких стало рішення про припинення вогню 9 грудня о 9-й годині ранку[6].

З березня 2016 року призначений військовим представником Місії України при НАТО.

Нагороди

Примітки
  1. Выпускники — генерал-лейтенанты (рос.). Сайт выпускников КВОКДКУ имени Фрунзе. Процитовано 20 грудня 2014.
  2. Гриценко провел массовую ротацию высшего руководства ВСУ (рос.). «Комментарии». Процитовано 7 січня 2015.
  3. Информационно-аналитический обзор военных новостей (рос.). «Центр воєнної політики та політики безпеки». Процитовано 7 січня 2015.[недоступне посилання з червня 2019]
  4. Указ Президента України від 20 серпня 2009 року № 645/2009 «Про присвоєння військових звань»
  5. Переговори про мир під залпи «Градів». Експерти: Зупинити війну на Донбасі можуть лише президенти. «Сегодня». Процитовано 20 грудня 2014.
  6. ОБСЕ: война на Донбассе должна прекратится завтра в 9 утра (рос.). «Цензор.net». Процитовано 20 грудня 2014.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.