Аскохіта
Аскохіта (Ascochyta) — рід паразитичних грибів. Назва вперше опублікована 1830 року[3].
? Аскохіта | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Ascochyta pisi Lib., 1830 | ||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||
Macrodiplodina [1] Heracleicola [2] | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Будова
Один з найбільших родів пікнідіальних грибів. Має кулеподібні чи приплюснуті пікніди з простим округлим отвором (порусом) чи з різноманітним по формі продихами, що занурені у тканину листків, стебел, гілок, плодів чи інших органів рослин. В пікнідах розвиваються різноманітні за формою (від циліндричних до веретеноподібних) і розмірах конідії, прямі чи злегка вигнуті, спочатку одноклітинні, потім двухклітинні, інколи трьохклітинні, без кольору чи злегка забарвлені[4].
Поширення та середовище існування
Гриби цього роду — паразити, що викликають плямистість різних частин рослин, різняться по кольору та формі. Хвороби, що викликаються ці гриби називаються аскохітозами. Зачасту аскохіти паразитують на рослинах бобових, складноцвітих, розоцвітих, пасльонових тощо. Основна маса аскохітів — мезофіли, ростуть в теплих та вологих умовах. Протяжність вегетації різних видів від 4 до 16 тижнів[4].
Галерея
- Ascochyta frangulina
- Ascochyta galeopsidis
- Ascochyta equiseti
Види
База даних Species Fungorum станом на 9.10.2019 налічує 721 вид роду Ascochyta[5] (докладніше див. Список видів роду аскохіта).
Примітки
- Petr., Sydowia 15 (1-6): 190 (1962)
- Tibpromma, Camporesi & K.D. Hyde, Fungal Diversity 75: 58 (2015)
- Ascochyta. www.mycobank.org. Процитовано 1 травня 2019.
- Жизнь растений. Т.2. Грибы — Москва, «Просвещение» 1976. / Під ред. проф. М. В. Горленко; ст. с.479 — С.432
- Список видів роду Ascochyta. Species Fungorum. Процитовано 9.10.2019.
Джерела
- Libert, M.A. 1830. Plantae Cryptogamae, quas in Arduenna collegit. Fasc. 1:no. 1-no. 100 — P.8