Асман Моше Реувен

Моше́ Ре́увен Асма́н (івр. משה ראובן אסמן‏‎‎‎, 14 березня 1966, м. Ленінград, нині Санкт-Петербург, СССР) — головний рабин Синагоги Бродського у Києві[1] та керівник Всеукраїнського конгресу юдейських хасидських релігійних громад. Головний рабин України. Засновник єврейського поселення Анатевка.

Моше Реувен Асман
івр. משה ראובן אסמן
М. Р. Азман із тфіліном сурмить у шофар
Основні відомості
Народження 14 березня 1966(1966-03-14) (55 років)
Ленінград, РРФСР, СРСР
Країна:  Україна
 Ізраїль
Конфесія: Іудаїзм
Праці й досягнення
Рід діяльності: рабин
Основні інтереси: теологія
Титул: головний рабин України головний рабин Києва
Нагороди:
Додаткова інформація: головний рабин України і головний рабин Києва

Життєпис

Народився у Ленінграді. 1987 — після одруження виїхав до Ізраїлю, де продовжив навчання в єрусалимських єшивах «Шамір» та «Мерказ Гутник». Паралельно з навчанням очолював «Бейт Хабад» для російськомовних євреїв.

Працював помічником рабина м. Торонто по роботі з російськомовними євреями.

По закінченні навчання отримав звання рабина. 1991 — скерований до України, де до 1995 р. працював заступником директора програми «Порятунок дітей Чорнобильської зони». В тому ж 1991 році став головою єврейської релігійної громади Хабад Любавич міста Київ[2].

У 1997 р. — Головним рабином Всеукраїнського єврейського конгресу.

Сприяв поверненню «синагоги Бродського» в Києві.

Є представником організації «Цеірей Хабад» (Молодь Хабаду) в Україні, головним представником Всесвітнього центру брацлавських хасидів в Україні.

11 вересня 2005 р. на зборах представників всіх регіонів України був обраний головним рабином України, не зважаючи на різку опозицію «групи Гринчака».

Сім'я

Має 11 дітей (на цей час) та 20 онуків.

26 серпня 2017 року син Моше Асмана — Мендель врятував життя перехожому, якого збив на автомобілі Bentley син депутата від Опозиційного блоку Нестора Шуфрича. Хлопець взяв в охоронця синагоги спеціальний медичний рюкзак та встиг надати необхідну медичну допомогу, поки не приїхала машина «швидкої». Необхідні навички хлопець здобув під час служби у ізраїльській армії[3].

Нагороди та відзнаки

  • Орден «За заслуги» III ступеня (18 серпня 2009) за вагомий особистий внесок у розвиток духовності в Україні, багаторічну плідну церковну діяльність та з нагоди 18-ї річниці незалежності України[4] У 2010 році відмовився від нагороди через "героїзацію Бандери".[5]

Праці

Див. також

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.