Ассирійці у Вірменії

Ассирійці у Вірменії (вірм. Ասորիներ, Asoriner) — третя за чисельністю національна меншина у Вірменії. Згідно з офіційним переписом населення, станом на 2001 рік у Вірменії проживало 3,409 ассирійців.[1] Вірменія є Батьківщиною для останніх общин ассирійців на Кавказі.[2] До розпаду СРСР у країні жило блищько 6,000 ассирійців, але у зв'язку зі скрутним економічним становищем багато ассирійців були вимушені емігрувати до Росії, насамперед до Москви та Казані.

Ассирійці у Вірменії
Кількість 3,409[1]
Ареал села Верін Двін, Дімітров (обидва марз Арарат) та Арзні (марз Котайк)
Мова ассирійська мова,
вірменська мова
Релігія християнство (Ассирійська церква Сходу, Халдейська католицька церква)

Історія

На території Вірменії сучасні ассирійці вперше опинилися після російсько-перської війни 1826—1828 років, коли влада дозволила активним прихильникам Росії (вірменам і ассирійцям з району озера Урмія) переселитися на територію Російської імперії. У Вірменії ассирійці складють більшість у трьох селах: Верін Двін, Дімітров (обидва марз Арарат) та Арзні (марз Котайк).

Сучасність

Традиційне заняття ассирійців Вірменії землеробство, садівництво, виноградарство, в Ірані, Туреччині, Сирії та Іраку превалює відгінне скотарство, в Росії ремесла. У Вірменії значний прошарок складає також інтелігенція, в тому числі чиновницький клас. Відзначена в цілому висока ступінь інтегрованості.

Досить високим є відсоток змішаних ассирійської-вірменських шлюбів. Причому, це явище часто відзначається не тільки у Вірменії, але і в діаспорі, де сусідять вірменські й ассирійські громади.[3]

Див. також

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.