Атанасій (Шумлянський)
Атанасій Шумлянський, або Афанасій Шумлянський гербу Корчак (у світі Олександр Шумлянський, пол. Atanazy Szumlański; ? — 1695) — український церковний православний та греко-католицький діяч. Луцький православний єпископ 1687—1695 (в деяких джерелах роком обрання є 1686 і навіть 1688). Представник галицького православного шляхетського роду Шумлянських, який дав Україні багатьох великих церковних діячів, молодший брат владики Йосифа Шумлянського.
| Атанасій (Афанасій) Шумлянський | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 1687 — 1695 | ||
| Обрання: | 29 лютого 1687 | |
| Церква: | Українська Православна Церква | |
| Попередник: | Гедеон Святополк-Четвертинський | |
| Наступник: | Діонісій Жабокрицький | |
| Смерть: | 1695 | |
| Дружина: | Анна Демович | |
| Прийняття монашества: | 1687 | |
| Єпископська хіротонія: | 8 травня 1687 | |
Життєпис
У 1688 році склав католицьке віровизнання, але унію в єпархії проголосив уже його наслідник Діонісій Жабокрицький 1702 pоку.
Після втечі від польського уряду на Лівобережну Україну Луцького єпископа Гедеона Святополк-Четвертинського, який відмовився прийняти унію, Луцькою єпархією тимчасово управляв його старший брат, Йосиф Шумлянський, єпископ Львівський. Він і посприяв обранню свого молодшого брата Олександра (в деяких документах світське ім'я вказане як Антоній) Шумлянського на Луцьку кафедру 29 лютого 1687 року, який був пострижений в ченці під іменем Афанасій (інколи Атанасій). 8 травня того ж року відбулась його хіротонія, яку очолив митрополит Сучавський Досифей. Так само, як і його брат, владика Афанасій був таємним прихильником унії. Перед вступом на кафедру Афанасій дав письмову «Сповідь віри», дану папою Урбаном VIII для тих, хто переходив з православ'я в католицтво. Однак вступивши на кафедру особливої активності по наверненню населення до унії не проявляв. Луцька православна єпархія приєдналась до унії тільки в 1702 при його наступнику Діонісієві Жабокрицькому. Про його прихильність до унії свідчить той факт, що перед смертю він посповідався своєму двоюрідному братові домініканцю Данилові Шумлянському.
До постригу в ченці був одружений з Анною Демович, мав 5 синів та кількох доньок, зокрема:
- Софія — дружина Конопацького
- Ґедеон Шумлянський — унійний архієпископ Смоленський
- Кирило Шумлянський (? — 1726) — церковний діяч, василіянин, з 1711 р. — православний єпископ Переяславський,
- Іван, дружина — Обертинська
Джерела
- Власовський І. Нарис історії Української Православної Церкви. т. 2: XVII ст. — Нью-Йорк—С. Бавнд Брук — С. 119; 38.
- Іларіон, митр. Фортеця православ'я на Волині. Свята Почаївська лавра. — Вінніпег, 1961 — С. 109.
- Шумлянський Атанасій (Олександер) // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — Т. 10. — С. 3904.
- Шумлянський Атанасій (Олександер) // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2099. — 1000 екз.
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — S. 287—288. (пол.)