Шумлянські
Шумлянські — український шляхетський рід гербу Корчак.
Представники
Часткове родове дерево (за даними о. Каспера Несецького ТІ).
- Марко, фундатор церкви Успіння Пресвятої Богородиці (Крилос)[1]
- дружина — Лагодовська, син — Максим
- дружина — Опришовська, сини:
- Павло — ротмістр
- Петро —
- Іван — загинув у битві з волохами
- Павло — загинув у Москві
- Андрій — загинув під Смоленськом
- Степан
- Ілля
- Іван
- Павло
- Олександр — королівський ротмістр, дружина — Анна Понятовська
- Павло — полковник Миколая Потоцького-«ведмежої лаби», дружина — Жураковська-Лехновичівна
- Станіслав — ротмістр, дружина — Анна Гошовська, мали 6 синів
- Анна — дружина Теодора Жураковського
- Христина — дружина Василя Суржевича-Голинського, син Самуїл[2]
- Йосиф (1643 — 1708) — церковний діяч, православний, а згодом унійний єпископ Львівський; брат луцького унійного єпископа Атанасія (1688–1695).
- Самійло (Самуїл) — чесник подільський
- Олександр — ловчий київський
- Костянтин — войський жидачівський, дружина — Анна Йордан
- Олександр — єпископ Атанасій; дружина — Анна Демович; потім — православний Луцький єпископ 1686—1695. Мали 5 синів
- Софія — дружина Конопацького
- Ґедеон (пом. 1705 або 1706), син Атанасія Шумлянського, василіянин.
- Кирило (пом. 1726) — церковний діяч, василіянин, єпископ переяславський.
- Данило — священик, проповідник
- Іван — дружина — Обертинська
- Гаврило, не мав нащадків
- Марко[3]
- Олена
- Анастасія
- Степан
- Іван
- Михаїл — дружина Софія з Рудницьких
- Олена — дружина Козловського, Вавжинця Бжеського
- Анна — дружина Паковського
- Станіслав
- Ілля, дружина — Овтажевська
- Йосиф
- Іван
- Павло — мечник жидачівський, дружина — Димидецька
- Андрій — буцнівський староста.
- Іван — чесник луківський, полковник
- Йосиф
- Дмитро.
- Павло — мечник жидачівський, дружина — Димидецька
У Географічному словнику Королівства Польського стверджували, що батьком Йосифа Шумлянського був Евстахій.[4]
Деякі представники роду переїхали до ВКЛ, осіли у Вількомирському повіті. Казимир Шумлянський дав гроші для спорудження вівтаря, найму вівтариста костелу в Ованськах близько 1678 року.
Вшанування
Тепершня вулиця Сєченова у Львові раніше називалася вул. Шумлянських.[6]
Примітки
- Дідух В., Мацалак Р. Церква Успіння Пресвятої Богородиці // Пам'ятки Крилоської гори / Пам'ятки України. — 2013. — № 6 (червень). — С. 8—10.
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… — Т. 2. — S. 369.
- може бути сином Олександра
- Hoszów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 168. (пол.)
- Barącz S. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia Gazety narodowej, 1882. — S. 100. (пол.)
- Вулиця Сеченова
Джерела
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona … — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — S. 287—288. (пол.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.