Атаяльська мова
Атаяльська мова — мова народу атаял, поширена на півночі Тайваню, належить до тайванських мов, австронезійської мовної сім'ї. Існує два основних діалекти скулік (squliq) та ц’улі’ (c’uli’) (або ц’оле’ — c’ole’).
| Атаяльська мова | |
|---|---|
| Tayal | |
 | |
| Поширена в |
 Північ Тайваню |
| Регіон | Тайвань |
| Носії | 84330 чол. |
| Писемність | латинка |
| Класифікація |
|
| Офіційний статус | |
| Регулює | немає офіційного регулювання |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | — |
| ISO 639-2 | map |
| ISO 639-3 | tay |
Кількість мовців — 84330. Станом на 2009 рік видано Атаяльсько-англійський словник за авторством Сьорена Егерода і кілька граматик атаяльської мови. У 2002 мовою перекладена «Біблія».
Розповсюдження
Мовою говорять в центрі острова Тайвань — в префектурах Нанту та Тайчжун, на півдні — в префектурах Сіньчжу і Мяолі, а також на півночі в Тайбеї та Таоюані.
Орфографія
Найчастіше атаяльська мова записується латиницею. Сполучення літер ⟨ng⟩ читається, як носовий задньоязиковий приголосний. Апостроф (') — гортанну змичку. У деяких джерелах ⟨ḳ⟩ використовується для позначення звуку /q/, а ⟨č š ž⟩ для /tʃ ʃ ʒ/.
У деяких, але не у всіх діалектах, шва /ə/ часто опускається на письмі, результатом чого є накопичення приголосних в написаному слові (наприклад pspngun /pəsəpəŋun/).[1]
Вимова деяких літер часто відрізняється від прийнятої системою IPA. Наприклад: літера ⟨b⟩ позначає звук /β/, ⟨c⟩ - /ts/, ⟨g⟩ - /ɣ/, ⟨y⟩ - /j/, а ⟨z⟩ - /ʒ/.
Фонетика
Діалекти значно відрізняються за своєю фонетикою. Нижче наведено голосні та приголосні звуки одного з діалектів атаяльської мови.
Голосні
| Голосний переднього ряду | Голосний середнього ряду | Голосний заднього ряду | |
|---|---|---|---|
| Голосний високого підняття | i | u | |
| Голосний середнього підняття | e | ə | o |
| Голосний низького підняття | a |
Приголосні
| губно-губні | ясенні | заясенні | середньопіднебінний | задньоязиковий | увулярні | глотковий | гортанний | ||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| проривні | p | t | k | q | ʔ | ||||
| африкат | ts <c> | ||||||||
| фрикативні | глухий | s | x | ħ <h> | |||||
| дзвінкий | β | ɣ <g> | |||||||
| носові | m | n | ŋ | ||||||
| дрижачий | r | ||||||||
| Напівголосний звук | w | j <y> | |||||||
Більшість з цих звуків представлені і в інших тайванських мовах. Проте задньоязиковий фрикатив [x] характерний лише для атаяльської мови, проте не є надто частим і не може стояти на початку слова.
Посилання
- Rosetta Project: Список Сводеша Атаяльської мови
- Ci'uli Atayal Wordlist at the Austronesian Basic Vocabulary Database
- Rau, 1992, pp. 22–23