Ахтопол

На місці нинішнього міста Ахтопол існували поселення ще з нового кам'яного віку, а в часи залізного часу ця територія була заселена фракійським племенем тинів. Як місто Ахтопол було засноване близько 430 р. до. н.е. грецькими колоністами з Афін та з Аполлонії (нині місто Созопол), яка розташовувалась за 58 км на північ, під назвою Авлеон Тіхос (грец. Αυλαιον Τειχος). Припускають, що його заснування пов'язане з діями Перикла в чорноморських районах. Місто стає торговим центром, де карбують монети. Після варварських набігів 5 - 7 століть місто було відновлено візантійським воєводою Агатоном, який назвав його Агатополісом (грец. Αγαθουπολις).[2]

Одне з небагатьох міст, що залишалось в руках останнього імператора Візантії Костянтина Палеолога. Перейшло до турків перед облогою й падінням Константинополя 1453 року. Нинішнє його ім'я походить від грецького Актополі — прибережне місто.

У середні віки Агатополь кілька разів включався у територію Болгарії. Підпис Хана Крума від 812 року повідомлене про його захоплення, які пізніше були завойовані царем Тодором Святославом в 1304 році. Близько 1389 р., через двадцять років після взяття Адріанополя османами, одрінське єпископство перенесло свою штаб - квартиру в Агатополь. Трохи пізніше місто також було завойовано османами. У 17 столітті згадувалося як єпископська резиденція.[2]

Під час російсько-турецької війни 1828-29 років 24 липня 1829 року Агатополь був узятий загоном з 2 фрегатів, брига, пароплава й 8 гребних суден під загальним командуванням капітан-лейтенанта Баскакова.

На честь взяття міста отримав назву російський фрегат «Агатополь». Він увійшов до складу Чорноморського флоту в листопаді 1834 року, брав участь у Кавказькій кампанії та був розібраний 1853 року.

На початку ХХ століття громадяни Ахтополя володіють 45 судами, три з яких мають водотоннажність від 1000 до 3000 тонн. На початку Балканської війни 1912 року двоє з Ахтополя були добровольцями в Македонсько-адріанопольському корпусі.[3] Після балканських воєн (1912 - 1913) місто приєдналося до Болгарії. Його грецьке населення було виселене, а болгарські біженці зі Східної Фракії оселилися на його місці. У 1918 році Ахтополь був майже повністю зруйнований пожежею, старий собор «Успіння Богородичне» також сгорів. Сучасне місто було побудовано повністю знову після пожежі. У 1926 році проживає 1095 жителів.[2] Біженці з Ахтополя заснували село Неа Агатуполі Новий Ахтопол) в номі Пієрія, Греція.

В місцевому кметстві Ахтопол, до складу якого входить Ахтопол, посаду кмета (старости) виконує Бісер Спасов Колєв (ОБП) за результатами виборів.

Кмет (мер) громади Царево — Петко Янков Арнаудов (БСП) за результатами виборів.

У місті є три пляжі - "Центральний", "Дельфін" і "Бабешки".

Основними засобами існування міста Ахтопол є туризм і рибальство.

Будівля грецької школи

Громадський центр "Христо Ботев", Ахтопол

До сьогоднішнього дня збереглася церква Вознесіння Господнього, побудована в 1776 році, залишки монастиря св. Іоанна (Св. Яни) XII століття, частини фортечної стіни (місцями досягають 8 м висоти і шириною 3,5 м). Недалеко від півострова є залишки фракійської стіни. У місті є Музей історії.[2]

У 1940-х і 50-х роках місто було кінцевою станцією вузькоколійки Ахтопол - Бродилово - Кости, розібраної в 1950-х роках через неефективність.

Єдиною спортивною компанією в місті є футбольний клуб «Ахтопол». Команда була заснована в 1992 році під назвою "Чорне море" (Ахтопол) і три роки конкурувала в Південній "Б" обласній групі. Після цього з'являлися спорадичні прояви, але в 2006 році він знову був залучений до регіональної групи Південного "Б". У сезоні 2008/2009 він посів 9 місце з десяти команд.

Стадіон в Ахтополі ще не відремонтований, матчі грають у сусідньому місті Царево.

• Коста Пергелов (1921 - 2007), болгарський економіст

1. Ця сторінка має Властивість Вікіданих P910: категорія за темою сторінки із значенням "Category:Ahtopol", але не має назви українською мовою, яку треба додати за посиланням d:Special:SetLabelDescriptionAliases/Q9756708/uk. Докладніше: Вікіпедія:Проєкт:Вікідані; Вікіпедія:Категоризація.
2. Селища в Природен парк „Странджа“. Малко Търново: Дирекция на Природен парк „Странджа“.
3. "Македонсько-Адріанопольський корпус 1912 - 1913", Головне управління архівів, 2006 р., Стор 827.

• Цікаві фотографії та коментарі про Ахтопол
• Новини про Ахтопол

• Информация за Ахтопол и местността, видео, снимки, форуми
• Повече информация за Ахтопол и околните градове
• Статистика населення