Едірне
Еді́рне, або Одрин чи Адріанополь (тур. Edirne, болг. Одрин, грец. Αδριανούπολη — місто на північному заході Туреччини, адміністративний центр ілу Едірне. Важливий транспортний пункт біля кордону з Болгарією та Грецією, залізничний вузол сполучення Стамбул — Софія.
Едірне Edirne | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
| ||||
Едірне на мапі Туреччини | ||||
Основні дані | ||||
41°40′00″ пн. ш. 26°33′00″ сх. д. | ||||
Країна | Туреччина | |||
Регіон | іл Едірне | |||
Столиця для | Едірне[1] і Османська імперія | |||
Засновано | 2 століття | |||
Площа | 38,9 км² | |||
Населення | 128 400 | |||
Висота НРМ | 41 м | |||
Міста-побратими | Ямбол, Хасково (16 лютого 2009)[2], Призрен, Александруполіс, Карс | |||
Телефонний код | (+90) 284 | |||
Часовий пояс | UTC+2, UTC+3 і DAZD | |||
Номери автомобілів | 22 | |||
GeoNames | 747712 | |||
OSM | ↑223465 ·R (Едірне) | |||
Поштові індекси | 22 | |||
Міська влада | ||||
Мер міста | Мустафа Буюк | |||
Вебсайт | www.edirne.bel.tr | |||
Мапа | ||||
| ||||
| ||||
Едірне у Вікісховищі |
Тут поєднуються не тільки долини трьох річок: Мариці, Тунджі та Арди, але й шляхи, що здавна вели від південних проходів Балканського хребта до Босфору, Мармурового моря, Дарданел.
Історія
Едірне засноване фракійцями, які називали місто Одрісом (донині ця назва збереглась за ним у болг. Одрин). Протягом 4 — середини 2 ст. до н. е. Едірне було колонією Стародавньої Македонії та носило назву Орестея. З другої половини 2 ст. до н. е. знаходилося під владою Риму.
У 125 р. н. е. місто перебудував римський імператор Адріан і назвав його на власну честь Адріанополем.[3]
Тут 9 серпня 378 р. готи перемогли римське військо, очолюване імператором Валентом, а у 551 р. слов'яни здобули перемогу над візантійцями. В історії міста цього періоду найжорстокішою була облога аварами у 586 р.
У 922 р. місто штурмують та захоплюють болгари, а 1189 р. в Едірне вступили німецькі хрестоносці. 27 лютого 1190 р. Фрідріх I Барбаросса уклав тут договір з грецьким імператором. У період 1204—1261 років Едірне входив до складу Латинської імперії).
Султан Мурад I заволодів містом у 1361 і вже 1366-го заснував тут свою резиденцію. До 1453 року Едірне був столицею Османської імперії.
Численні російсько-турецькі війни призвели місто до цілковитого занепаду. Найбільш важкими наслідками для Едірне обернулась Російсько-турецька війна 1877—1878 рр. Безпосередньо перед війною в ньому нараховувалося до 62 000 жителів, після війни — 40 000.
Уродженці
- Сабіха Касиматі (1912—1951) — албанська вчена-іхтіолог, перша албанка, яка отримала вищу освіту.
Див. також
- Павло Тетеря — гетьман України, помер у цьому місті.
- Облога Одрина
- Східна Фракія
Примітки
- Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — 1974. — Т. 1. — С. 92.
- https://www.haskovo.bg/article/7953/odrin-republika-turciya
- Велика радянська енциклопедія
Посилання
- Адріанополь // ВУЕ