Східна Фракія

Східна Фракія (Тракія[1]) або Одринська Фракія (Тракія) (тур. Doğu Trakya — Доуу Трак'я, грец. Ανατολική Θράκη — Анатолікі тракі, болг. Източна Тракия) — східна частина великої історико-культурної області Фракія, що за Бухарестським мирним договором 1913 року залишилася у складі Османської імперії. Пізніше вказане становище було порушене Грецією у 1919—1922 роках (див. Севрський мирний договір, і остаточно передана вже новій Турецькій республіці (див.Лозаннський мирний договір (1923)). Західна Фракія відійшла до Греції, а Північна, відома як Румелія, стала частиною Болгарії. На початок ХХІ сторіччя Східна Фракія становить єдине європейське володіння Туреччини, яке складає приблизно 5 % площі держави. На території Східної Фракії розташовані такі турецькі іли: Киркларелі (центр Киркларелі або Лозенград), Текірдаг (центр Текірдаг або Родосто) і Едірне (центр Едірне або Одрин (Адріанополь)), а також європейські частини вілайєтів Стамбул та Чанаккале, включаючи острів Гекчеада (раніше Імброс).

Провінція Площа
(км²)		 Населення
(2000, перепис)[2]		 Щільність населення
(на км²)
Райони раніше у складі вілайєта Едірне:
Едірне 6241 402 606 64,5
Киркларелі 6550 328 461 50,1
Текірдаг 6218 623 591 95,2
Усього 19 009 1 354 658 71,2
Стамбул (Європейська частина) 6 541 593
Чанаккале (Європейська частина) 65 030
Усього 23 764 7 920 015
Східна Фракія
Держава  Туреччина
Адміністративна одиниця Мармуровоморський регіон
Розташовується на водоймі Чорне море, Егейське море, Мармурове море, Чорноморські протоки
Площа 23 764 км²
 Східна Фракія у Вікісховищі

Східна Фракія
Історична Фракія і сусідні території — Македонія, Іллірія, Мезія і Дакія — карта з атласу Alexander G. Findlay Classical Atlas to Illustrate Ancient Geography, New York, 1849

Населення
Етнографічна карта Східної та Західної Фракії 1912 рік.

Населення Східної Фракії, як і Фракії в цілому, у період Середньовіччя було греко-слов'янським, хоча з кінця VII сторіччя грецький вплив у регіоні поступово ставав слабшим. За таких умов слов'яни почали переважати майже в усіх внутрішніх районах області та складати значну частку населення міст, зокрема Одрина (Адріанополя).

Вже після Четвертого хрестового походу 1204 року болгари стають основною етнічною групою регіону. Після нашестя у Фракію в XIV—XV сторіччях турків-османів на етнічний склад населення області нашаровувався тюркський елемент, що дедалі більше зростав за рахунок асиміляції місцевих греків та частково болгар. Сьогодні населення Східної Фракії репрезентоване майже виключно турками. У регіоні також наявна незначна циганська громада. При цьому тюрко-мусульманські меншини зберігаються і в сусідніх районах Болгарії та Греції.

Див. також

Знищення фракійських болгар 1913 року

Примітки
  1. Український правопис 2019, § 123. Буквосполучення th у словах грецького походження
  2. 2000 Census, population by provinces and districts. Turkish Statistical Institute. 2000. Процитовано 26 грудня 2006.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.