Аян (село)

Географія

Розташовано на березі Охотського моря. Розташоване на березі затоки Аян, на відстані 1 447 км від Хабаровська

Село розташоване на значній відстані від інших населених пунктів, з зовнішнім світом пов'язане цілорічним повітряним сполученням, у літній період — морським і річковим транспортом.

Працює мобільний зв'язок.

Історія

Село було засноване 1843 року Російсько-американською компанією як початковий пункт нового тракту, який мав з'єднати Якутськ з охотським узбережжям з метою перевезення вантажу оленячим транспортом. Шлях, який отримав назву Амгино-Аянський тракт, пролягав через Нелькан, Аїм, Усть-Маю і Амгу. Тракт був побудований в 1844—1845 роках, в 1845 році в Аян переїхала Охотська факторія. В 1846 році Аян отримав статус порту. Після благоустрою, налагодження поштового зв'язку тощо в 1852 році тракт був офіційно відкритий. Швидко пожвавилась торгівля. Але дуже швидко нова дорога прийшла в занепад і в 1867 році тракт було офіційно закрито.

На початку 1880-их почались регулярні пароплавні рейси Аян-Владивосток, у результаті чого тракт було знову відкрито, а громадське життя відновилось.

Пам'ятник червоноармійцям, загиблим за радянську владу в 1924 році, й бюст Степана Вострецова

Під час Громадянської війни 1917—1923 років Аян став ареною бойових дій. Відгукнувшись на заклик Якутського повстання про допомогу, 6 вересня 1922 року в Аян на двох пароплавах прибуває Сибірська Добровільна Дружина (СДД) генерала Пепеляєва. Залишивши в селі гарнізон, вона по Амгино-Аянському тракту прямує в бік Якутська. Після розгрому, СДД разом з Якутською народною армією під керівництвом генерала Пепеляєва повертається в Аян 1 травня 1923 року. 17 червня того ж року в Аян вступає червоний загін під керівництвом Степана Вострецова, перед яким СДД капітулює. У 1924—1925 роках Аян контролює Тунгуська республіка.

Після приходу радянської влади в селі з 10 грудня 1930 року розташовується адміністративний центр новоствореного Аяно-Майського району Охотського (Евенського) національного округу[2].

Населення

Населення — 967 осіб (2010; 1326 у 2002[3]).

Національний склад (станом на 2002 рік):

Джерела

Примітки
  1. Всероссийская перепись населения 2010: Хабаровский край — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  2. http://www.knowbysight.info/1_RSFSR/06367.asp.
  3. Чисельність населення за національністю в Хабаровському краї — проєкт «Lingvarium» (рос.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.