Бабанська волость

Бабанська волость адміністративно-територіальна одиниця Уманського повіту Київської губернії з центром у селі Бабани.

Бабанська волость
Центр Бабани
Площа 17 322 (1886)
Населення 7911 осіб (1886)
Густота 41.8 осіб / км²

Станом на 1886 рік складалася з 7 поселень, 7 сільських громад. Населення — 7911 осіб (3938 чоловічої статі та 3973 — жіночої), 1565 дворових господарств[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 1378311765
Приватної власності 17681539
Казенної власності 1461155
Іншої власності 310275
Загалом 1746513734

Поселення волості:

  • Бабани (Голева) — колишнє військове поселення при річці Ревуха за 20 версти від повітового міста, 1846 осіб, 406 дворів, православна церква, каплиця, школа, 3 постоялих дворів, 3 рейнських погреби, 3 постоялих будинки, 3 водяних і 5 вітряних млинів.
  • Гродзеве — колишнє військове поселення при річці Уманка, 1034 особи, 211 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний і 3 вітряних млини.
  • Заячківка — колишнє військове поселення при річці Ятрань, 287 осіб, 67 дворів, каплиця, постоялий будинок.
  • Псярівка — колишнє військове поселення при річці Ятрань, 1732 особи, 347 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, лавка, 2 водяних і 7 вітряних млинів.
  • Свинарка — колишнє військове поселення при річці Рудій, 721 особа, 139 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок.
  • Степківка — колишнє військове поселення при річці Ятрань, 826 осіб, 149 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин.
  • Сушківка — колишнє військове поселення при річці Уманка, 1241 особа, 246 дворів, православна церква, школа, 4 постоялих будинки, 2 водяних млини.

Старшинами волості були:

  • 1909 року Тимофій Феофанович Бень[2];
  • 19101915 роках Леонтій Іванович Слободяник[3],[4],[5],[6].

Джерела

Посилання

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
  3. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
  4. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
  5. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
  6. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.