Бабаєв Агаджан Гельдийович

Бабаєв Агаджан Гельдийович народився 10 травня 1929 року в туркменському місті Мари. 1949 року закінчив географічний факультет Ашгабатського педагогічного інституту[3]. У 1950—1960 роках викладав у Туркменському державному університеті імені Горького[3]. 1953 року захистив кандидатську дисертацію, 1968 року — докторську. 1954 року вступив до лав КПРС[3]. 1959 року був обраний головою Географічного товариства Туркменістану. Від 1960 до 1986 року займав (з перервою в 1970-ті роки) посаду директора Інституту пустелезнавства та екологічних проблем Академії наук Туркменістану[3]. Від 1965 року член-кореспондент, а від 1975 року академік Академії наук Туркменістану, від 1976 року — член-кореспондент Академії наук СРСР (зараз Російської академії наук)[2]. Брав участь у багатьох наукових експедиціях, географія яких охоплювала Монголію, Індію, Алжир, Лівію, Китай, Іран.

Депутат Верховної ради Туркменської PCP 9-го скликання[2]. Двічі обирався депутатом Ради національностей Верховної ради СРСР X (1979—1984) и XI скликань (1984—1989) від Туркменської РСР[4][5]. У добу перебудови підтримував неформальні демократичні організації «Агзибірлік» та клуб «Пайхас». У часи правління Туркменбаші йому було заборонено виїзд із країни[6]. 1986 року Ніязов Сапармурат Атаєвич, перший секретар комуністичної партії Туркменської РСР, ініціював його відставку. Незважаючи на спротив Ніязова, був знов обраний 1989 року і очолював академію аж до її розпуску 1993 року, інститут був підпорядкований міністерству охорони навколишнього середовища. З 1992 року очолює Комітет з державних премій Туркменістану імені аль-Хорезмі. 1993 року обраний членом міжнародної Ісламської академії наук. На початку 2009 року обраний до Ради старійшин при президентові Туркменістану.

Бабаєв Агаджан Гельдийович автор понад 300 наукових праць та 5 монографій. Засновник та головний редактор міжнародного журналу «Проблеми освоєння пустель».

Найвидатніші праці:

• (рос.) Бабаев А. Г. Пустыня Кара-Кумы. — Ашхабад, 1963.
• (рос.) Бабаев А. Г. Оазисные пески Туркменистана и пути их освоения. — Ашхабад, 1973.
• (рос.) Бабаев А. Г., Фрейкин З. Г. Пустыни СССР вчера, сегодня, завтра. — М., 1977.
• (рос.) Бабаев А. Г. Кладовая Каракумов (для млад и сред. школьного. возраста). — Ашхабад, 1980.
• (рос.) Бабаев А. Г. Пустыня как она есть. — М., 1983.
• (рос.) Бабаев А. Г., Зонн И. С., Дроздов Н. Н., Фрейкин З. Г. Пустыни. — М. : Мысль, 1986. — 320 с. — (Природа мира) — 100 тис. прим. — У виданні наводяться загальні відомості про пустелі земної кулі, закономірності їх утворення, географічне поширення, особливості природи, класифікація. Подається також фізико-географічна характеристика різних пустель світу. Значну частину обсягу відведено опису господарського освоєння пустель, проблематиці сучасного антропогенного впливу, процесам опустелювання і охорони природи[7].

• кавалер ордена «Знак Пошани»[2][3].
• 1970 — медаль імені М. І. Вавилова АН СРСР[2].
• 1979 — заслужений діяч науки Туркменістану.
• 1981 — лауреат Державної премії СРСР.
• 1990 — лауреат премії Карпінського (Німеччина).

• Маркус Д.. Академик Агаджан Бабаев: Жизнь в пустынях – будущее человечества? : [рос.] : [арх. 18 квітня 2019 року] / Маркус Д. // centrasia.ru. — ЦентрАзия, 2009. — 30 мая. — Дата звернення: 18 квітня 2019 року.