Бабенцов Віктор Володимирович
Ві́ктор Володи́мирович Ба́бенцов (нар. 5 лютого 1921, село Литвинівка, нині у складі міста Верхньодніпровськ Дніпропетровської області — 23 лютого 2012, м. Київ) — український живописець. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1977). Народний художник України (2004). Член Національної спілки художників України (від 1956 року).
Віктор Володимирович Бабенцов | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Народження |
5 лютого 1921 Верхньодніпровськ | |||
Смерть | 23 лютого 2012 (91 рік) | |||
Київ | ||||
Країна | СРСР, Україна | |||
Жанр | живопис | |||
Навчання | НАОМА | |||
Діяльність | художник | |||
Нагороди |
| |||
|
Біографічні відомості
У 1938—1939 роках навчався в Дніпропетровському художньому училищі.
Учасник Другої світової війни. В 1939—1941 рр. служив у Москві у Пролетарській дивізії. 1943 року став членом ВКП(б). Пройшов усю війну солдатом, закінчивши її сержантом 1945 року в Німеччині, на березі Балтики, в містечку Барт. Має бойові та державні нагороди СРСР.
З 1946—1952 роки навчався у Київському художньому інституті (нині НАОМА — Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури). Навчався у Карпа Трохименка та Володимира Костецького.
Працював в галузі тематичного живопису, портрета та пейзажу.
Від 1951 року бере участь у всесоюзних і республіканських художніх виставках. Учасник зарубіжних виставок в Японії (1974—1976), Фінляндії (1977), Болгарії (1984)[1].
Він належить до тих майстрів, котрі вдосконалюють свій талант щоденно копіткою і натхненною працею, для яких саме така праця — єдиний спосіб існування. Як зазначає Ігор Шаров, друзі і колеги художника добре знали звичку майстра у будь-яку вільну хвилину брати в руки олівець, блокнот і замальовувати свої враження. Мабуть, лише так можна досягти довершеності своїх творів. Аркуш за аркушем, неначе щоденникові записи , створюється той світ, яким бачить його В. Бабенцов — чи то обличчя друга, чи то клаптик квітучої природи — все це напрацьовується досить довго. Крим, Прибалтика, дніпровські, азовські, каспійські береги, французькі, італійські, іспанські міста. Бачити для Віктора Володимировича означало малювати, а малювати означало жити.
Донька Олена Вікторівна Бабенцова (народилася 21 травня 1955 року в Києві) — живописець і графік.
Твори
- «Проба сталі» (1951, у співавторстві з Давидом Шостаком; Національний художній музей України)[2].
- «Леся Українка» (1952, 1962).
- «Метробудівці» (1957).
- «Осіння путина» (1957);
- «В науку» (1961).
- «На будівництві Дніпродзержинської ГЕС» (1963).
- «Т. Г. Шевченко в Кам'янці-Подільському» (1964).
- «Стояла я і слухала весну…» (1970).
- «Біля стіни комунарів» (1971).
- «Брестська фортеця-герой» (1975).
- «На визволеній землі. Рік 1943» (1978).
- «Весна» (1980).
- «Крим» (1981).
- «Славутич» (1982).
- «Портрет матері» (1984).
- «Комісар 186-ї Брестської дивізії П. Кудрявцев» (1985).
- «Бронебійники» (1989).
- «Морський краєвид» (1991).
- «Квітучий мигдаль» (1991).
Картини Бабенцова зберігаються в багатьох музеях. Серед них:
- Національний художній музей,
- Харківський художній музей,
- Дніпропетровський художній музей,
- Донецький художній музей,
- Черкаський художній музей,
- Бердянський художній музей,
- Херсонська картинна галерея,
- Севастопольська картинна галерея,
- Літературно-меморіальний музей Лесі Українки (Київ),
- Кам'янець-Подільський історичний музей,
- Київський історичний музей,
- Хмельницький краєзнавчий музей,
- Новомосковський краєзнавчий музей,
- Корсунь-Шевченківський краєзнавчий музей.
Примітки
- Киевский художник Бабенцов Виктор Владимирович. Соцреализм. Киевский клуб коллекционеров.
- Київський державний музей українського мистецтва. Каталог художніх творів (експозиція). Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР. Київ, 1958
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1985. — Т. 12 : Фітогормони — Ь. — 568, [4] с., [26] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. — С. 537.
- Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1986. — Т. 1 : А — Калібр. — 752 с. — С. 119.
- Бабенцов Віктор Володимирович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 36. — ISBN 5-88500-042-5.
- Бабенцов Віктор Володимирович // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 31. — ISBN 5-88500-071-9.
- Лабінський М. Г. Бабенцов Віктор Володимирович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — ISBN 966-02-2681-0. — С. 18.
- Віктор Бабенцов: Каталог Виставки творів. — К., 1982.
- Віктор Бабенцов: Альбом. — К., 1985.
- Маестро живопису Віктор Бабенцов // ART-Ukraine. — 2008. — № 2(3). — С. 152—161.
- Ігор Шаров, Анатолій Толстоухов. Художники України: 100 видатних імен. — К.: АртЕк, 2007 ISBN 966-505-134-2