Шостак Давид Зельманович
Давид Зельманович Шо́стак (нар. 6 липня 1923, Київ — пом. 2010) — український живописець, заслужений художник УРСР з 1977 року, член Спілки художників УРСР.
| Давид Зельманович Шостак | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження |
6 липня 1923 Київ, Українська СРР, СРСР | |||
| Смерть | 2010 | |||
| Країна |
 Україна | |||
| Навчання | Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури | |||
| Діяльність | художник | |||
| Вчитель | Шовкуненко Олексій Олексійович, Костецький Володимир Миколайович, Яблонська Тетяна Нилівна, Пузирков Віктор Григорович і Меліхов Георгій Степанович | |||
| Нагороди |
 | |||
|
| ||||
Біографія
Народився 6 липня 1923 року у Києві. 1952 року закінчив Київський художній інститут (навчався у Олексія Шовкуненка, Костянтина Єлеви, Володимира Костецького, Георгія Меліхова, Тетяни Яблонської, Віктора Пузирькова).
Жив у Києві в будинку на вулиці Тургенєвській, 81, квартира 9. Помер у 2010 році.
Творчість
Працював в галузі станкового живопису. Майстер тематичних картин, портретів, пейзажів і натюрмортів. Серед робіт:
- «Проба сталі» (1951, у співавторстві з Віктором Бабенцовим; Національний художній музей України)[1].
- «Волзькі рибалки» (1956);
- «Спортсменки» (1961);
- «Доменщики» (1962);
- «З далекої Росії. Карл Маркс і Герман Лопатін» (1963);
- «Від російського народу. Відкриття А. В. Луначарським пам'ятника Т. Г. Шевченкові в Петрограді. 1919 рік» (1963—1964);
- «У київському підпіллі» (Герой Радянського Союзу Володимир Кудряшов та П. Міронічев) (1964—1965);
- «Київ. 1917 рік» (1967);
- «Посвячення в арсенальці» (1969);
- «Портрет О. Артамонова» (1970);
- «Портрет народного художника СРСР М. Г. Дерегуса» (1972);
- «Робітнича династія» (1970—1974);
- «Портрет Г. Кальченко» (1974);
- груповий портрет «Товариші по зброї». («Осінь 41-го. Воронеж. О. Корнійчук, В. Василевська, М. Бажан, Л. Первомайський, О. Твардовський, К. Крапива, О. Довженко, П. Бровка, Є. Долматовський» (1982);
- «Олександр Довженко» (1981—1984);
- «Портрет льотчика» (1984);
- «Микола Бажан» (1986);
- «Михайло Булгаков» (1988);
- «Мистецтво належить народові» (1990).
З 1951 року учасник міських, республіканських, всесоюзних і зарубіжних художніх виставок.
Твори художника представлені в Національному художньому музеї України, Національному музеї історії України, в музейних, галерейних і приватних колекціях в Україні та за її межами[2].
Примітки
- Київський державний музей українського мистецтва. Каталог художніх творів (експозиція). Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР. Київ, 1958
- Живопис епохи соцреалізму(рос.)
Література
- Українські радянські художники. Довідник. — Київ: Мистецтво, 1972. — 563 с., сторінка 530;
- Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1973. — С. 259.
;
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 656. — ISBN 5-88500-042-5.;
- Козаченко Г. Живопис Давида Шостака: портрети — послання у вічність // Всеукраїнський інформаційно-аналітичний журнал «Аграрний Тиждень. України» — 18 жовтня 2011 року;
- Шостак Давид Зельманович // Довідник Національної спілки художників України. − Київ, 2013. − сторінка 607.
Посилання
- Шостак Давид Зельманович // Шевченківська енциклопедія: — Т. 6: Т—Я : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 987.