Бабина

Ба́бина — село в Україні, у Самбірському районі Львівської області. Населення становить 1711. Входить до Новокалинівської міської громади.

село Бабина
Країна  Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Самбірський район
Громада Новокалинівська міська громада
Облікова картка Бабина 
Основні дані
Населення 1711
Площа 2,058 км²
Густота населення 831,39 осіб/км²
Поштовий індекс 81455
Телефонний код +380 3236
Географічні дані
Географічні координати 49°33′50″ пн. ш. 23°16′19″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 273 м
Водойми р. Стрвяж
Найближча залізнична станція Калинів
Місцева влада
Адреса ради 81464, Львівська обл., Самбірський р-н, м.Новий Калинів,пл.Авіації, 1а
Карта
Бабина
Бабина
Мапа

 Бабина у Вікісховищі

Назва

За роки радянської влади село в документах називали «Бабине». 1989 р. селу повернули історичну назву.[1]

Коротка історія

Перша документальна згадка про село Бабина датується 8 жовтня 1292 року. Це грамота князя Льва Даниловича, якою він дарував (Старо) Самбірському єпископові Єпитимію села Страшевичі, Созань, Бабина, Потік, Спас, Лаврів з монастирем св. Онуфрія, Торчиновичі, Торгановичі, Лип'є, Розлуч та інші. Цей факт дарування підтверджується грамотою польського короля Сигізмунда І від 1548 року. Цей документ знаходився в архіві Перемишльської греко-католицької консисторії[2]. До наших днів ця грамота не збереглась.

На початку XIV століття, згідно з переказами, була збудована перша дерев'яна церква. Вона належала до Самбірської єпархії, заснованої в XII столітті при храмі Преображення Гоподнього в Спасі біля Старого Самбора. Самбірську єпархію близько 1422 року об'єднали з Перемиською[3]. Дерев'яною була і дзвіниця, що стояла поруч з церквою. Ця церква простояла майже до середини XVII століття[4].

У 1542 році королева Бона Сфорца будує у східній частині села Бабина двір з церквою і дзвіницею, де поселилася вся королівська родина разом з охороною.

Збереглася грамота від 3 лютого 1563 р. видана королевою Боною Сфорцою, у якій говориться, що парафія села Бабина «надана побожному духовнику, попу Андрію грецького (східного) православного обряду». Цю грамоту затвердив своїм власноручним підписом і печаттю Сигізмунд II Август — король Польщі[5].

Але незабаром, як свідчать перекази, місце, де стояла церква та інші будівлі, провалилося і утворилася велика яма, яка заповнилася водою[4]. Спеціалісти з нафторозвідувальної експедиції, які 1927 року досліджували місцевість, можливою причиною назвали природний газ. Доказом стало відкриття неподалік у квітні 1968 року газового родовища, яке названо «Пинянським»[6].

В 1640 році на тому місці, де сьогодні стоїть кам'яна церква св. апостола євангелиста Івана Богослова, жителі села збудували нову дерев'яну церкву східного стилю з трьома невеликими банями, покритими бляхою. На окремо розміщеній дзвіниці було три дзвони, які були перевезені з старої дзвіниці. Найбільшй дзвін з написом важив 100 кілограмів[2]. Стару церкву було розібрано, на тому місці встановлено дерев'яного хреста і посаджено чотири берези, які росли до 40-х років XX століття[4].

У 1672 році під час нападу турків і татар при обороні церкви загинули три брати Білогруди (їм було відтято голови). Їхні тіла захоронили зліва від вхідної церковної брами, а на могилі посадили липу. Липа розрослася до трьох стовбурів. Цю липу було зрізано 13 лютого 1997 року, оскільки вона спорохнявіла і становила небезпеку для людей[4].

У 1724 році в Бабині побував учений і письменник з Києва Василь Григорович Барський.

8 жовтня 1846 року народився Біликовський Іван Симеонович, який у майбутньому став музичним діячем, диригентом, композитором і педагогом.

Знаменні події з життя парафії с. Бабина
Храм Івана Богослова в селі Бабина

У 1897 році за священикування Петра Плешкевича розпочато будівництво нової кам'яної церкви, яка стоїть і понині. Тривало будівництво по 1902 рік. 9 жовтня 1902 року єпископ Перемиський Костянтин Чехович освятив новий храм. Церква була і є безперервно діючою (її не зачинили навіть в атеїстичні часи, як це робили по інших селах).

1988 року з нагоди 1000-ліття Хрещення України-Руси біля церкви встановлено пам'ятник святим рівноапостольним княгині Ользі і князю Володимиру.

Починаючи з 1989 року і по сьогодні при церкві діє недільна школа (заняття з катихизму).

Пам'ятник на честь річниці Незалежності України

В серпні 1992 року освячено встановлену напроти церкви через дорогу фігуру Божої Матері. На фігурі написано: «Пам'ятник річниці Незалежності України. 24.08.1992»

Плащаниця храму Івана Богослова в селі Бабина Самбірського району

25 грудня 1996 року храм св. апостола Івана Богослова відвідав Святійший Філарет, Патріарх Київський і всієї Руси-України. Ці відвідини відбулися в рамках візиту до Львівсько-Сокальської та Дрогобицько-Самбірської єпархій. Святійшого патріарха супроводжували митрополит Львівський і Сокальський Андрій (Горак) та єпископ Дрогобицький і Самбірський Феодосій (Пецина), а також численне духовенство з мирянами.

У червні 1996 року розпочато будівництво нової цегляної дзвіниці (на фото — на задньому плані) — подарунок до 100-річного ювілею храму, що випадало на 9 жовтня 1997 року.


9 жовтня 1997 року відбулося свято — 100-річний ювілей храму св. апостола Івана Богослова. Архієрейську літургію очолив преосвященніший Феодосій, єпископ Дрогобицький і Самбірський. Після Служби Божої освячено новозбудовану дзвіницю і нагороджено Благословенною грамотою парафію села Бабина.

У 2004–2006 роках оновлено куполи та фасад храму, зроблено капітальний зовнішній ремонт святині.

Примітки
  1. Картка постанови
  2. Schnaider Antoni. Encyklopedya do krajoznawstwa Galicyi. Lwow 1871, T.I, S.116-121
  3. Шематизм на рік 1903. Перемишль 1903, стор.XV.
  4. Василь Черевко. Історія села Бабина Самбірського району. — Дрогобич : Коло 2013. — 344 с. ISBN 978-966-2405-70-5
  5. Записки НТШ. Львів. 1900 р., II-В.т.XXIV, стор. 66-67
  6. Газета «Червоний прапор» від 21 жовтня 1978 р.

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.