Баворовські
Баворовські гербу Прус ІІ (або Вільче коси) — польський шляхетський рід, на дмку о. Каспера Несецького ТІ, чеського походження. 27 липня 1779 року[1] Матеуш з Баворова Баворовський разом з братами Алоїзієм і Віктором Іґнацієм отримали титул графів Священної Римської імперії.
Варіант гербу Прус ІІ
В історичних джерелах є відомості про факт «домашньої війни» між Баворовськими і Тарновськими за землі на півночі тодішнього Теребовлянського повіту (XVI ст.), в якій переміг Ян Амор Тарновський.[2]
Представники
- Вацлав — чеський пол. parentelat, писар польний коронний[3], перша дружина — Катажина Коляновська, дідичка Іванця.
Діти:
- Ян — військовик
- Анна — перша дружина (за о. Садоком Барончем)[4], мати (за К. Несецьким) Миколая Бучацького-Творовського
- Єлизавета Збаразька, княжна, донька князя Андрія та його дружини Анни Гербурт,[5], друга дружина.
Діти:
- Миколай — дідич Баворова, Великої Березовиці, Острова коло Тернополя, отримав запис за рішенням сеймової «конституції» 1593 року; дружина — Малґожата зі Скарбеків
- Вацлав — ротмістр Його Королівської Милості
- Александер
- Вацлав — ротмістр Його Королівської Милості
- Анна — дружина князя Олександра Корибутовича Порицького
- Миколай — дідич Баворова, Великої Березовиці, Острова коло Тернополя, отримав запис за рішенням сеймової «конституції» 1593 року; дружина — Малґожата зі Скарбеків
- Шимон (помер між 1712 і 1717) — полковник панцерний, дітей не мав
- Шимон, Юзеф (дружина — з Йорданів), Станіслав, Єжи — рідні брати, претендували на спадок попереднього
- Віктор — дружина Анна Мархоцька зі Сцібур
- Юзеф (1780—1841) — граф, похований у родинному гробівці в Колтові
- Міхал (1800—1872), дружина — Йоанна з Коритовських гербу Мора, дочка дідича Тернополя Францішека Коритовського[7]
- Владислав — граф, шамбелян, дружина — Марія з Коритовських, донька Еразма[7]
- Міхал (1868—?)
- Єжи (1870—?) — парламентар, народився в Острові поблизу Тернополя
- Владислав — граф, шамбелян, дружина — Марія з Коритовських, донька Еразма[7]
- Марія — дружина Мацея Стаженського
- Генрика — дружина Северина Дрогойовського
- Миколай (пом. 1663), зять Копичинських, дідич частини Копичинців[8]
- Влодзімеж — перебудував церкву святого Миколая на родинний гробівець.
- Рудольф
- Адам — польський тенісист, загинув під Сталінградом
Примітки
- Графи Баворовські
- Чи існував Тернопіль до 1540 року?[недоступне посилання з червня 2019]
- Niesiecki Kasper. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona … — T. 4, 1743. — S. 706. (пол.)
- Barącz S. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia «Gazety narodowej», 1882. — S. 46. (пол.)
- Książęta Zbarascy (01) Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine. (пол.)
- Baworów… — S. 119.
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — 1907. — Cz. 1. — T. 11. — S. 213. (пол.)
- Petrus J. Kościół parafialny p.w. Wniebowzięcia Najśw. Panny Marii w Kopyczyńcach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia Skleniarz, 2009. — Cz. I. — T. 17. — 806 il. — S. 180. — ISBN 978-83-89273-71-0. (пол.)
- Urzędnicy podolscy / opracowali E. Janas, W. Kłaczewski, J. Kurtyka, A. Sochacka — … S. 89.
Джерела
- Baworów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 119. (пол.) — S. 119. (пол.)
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1899. — Cz. 1. — T. 1. — S. 132—134. (пол.)
- Janas E., Kłaczewski W., Kurtyka J., Sochacka A. (opracowali). Urzędnicy podolscy XIV—XVIII wieków. — Kórnik, 1998. — 243 s. — ISBN 83-85213-00-7 całość, ISBN 83-85213-22-8. (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona … — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1728. — T. 1. — Cz. 2. — S. 52-54. (пол.)
- Paprocki B. «Gniazdo Cnoty, Zkąd Herby Rycerstwa slawnego Krolestwa Polskiego, Wielkiego Księstwa Litewskiego, Ruskiego, Pruskiego, Mazowieckiego, Zmudzkiego…» — Kraków : drukarnia Andrzeia Piotrkowczyka, 1578. — S. 1021. (пол.)
- Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa (Warszawa — Kraków — Łódź — Poznań — Wilno — Zakopane), 1935. — Тоm 1, zeszyt 1. — S. 367—370. (пол.)
Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.