Баглій Олексій Іванович
Олексій Іванович Баглій (нар. 2 січня 1925, Ірпінь) — український радянський архітектор.
| Олексій Іванович Баглій | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Народження | 2 січня 1925 (97 років) | ||||
| Смерть | квітень 2008 (83 роки) | ||||
| Країна (підданство) |
 СРСР Україна | ||||
| Навчання | Харківський інженерно-будівельний інститут | ||||
| Діяльність | архітектор | ||||
| Праця в містах | Севастополь | ||||
| Найважливіші споруди | Меморіал «Багнет і вітрило» | ||||
| Нагороди |
| ||||
Біографія
Народився 2 січня 1925 в місті Ірпені (тепер Київська область, Україна). Брав участь у Другій світовій війні. Нагороджений орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня (6 квітня 1985), Червоної Зірки, Слави 3-го ступеня, медаллю «За відвагу» (12 березня 1944)[1]. Член ВКП(б) з 1948 року.
У 1951 році закінчив Харківський інженерно-будівельний інститут. Працював у архітектурно-проектних установах Харкова, з 1971 року у Севастополі.
Споруди
- Житловий будинок по вулиці Фрунзе в Полтаві (1954);
- Житлові будинки на вулиці Суднобудівельній в Калінінграді (1956);
- Корпус санаторію «Омега» в Севастополі (1963—1965);
- Житлові будівлі в Севастополі (1965—1967);
- Комплекс дитячого санаторію в Євпаторії (1965—1967).
Примітки
- Память народа(рос.)
Література
- Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1973. — С. 15.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.