Багрій Петро Іларіонович

Петро Іларіонович Багрій (5 листопада 1925(1925листопада05) с. Тополівка Вінницької області 21 березня 1981, м. Київ) — український радянський економіст, доктор економічних наук (1970), професор (1971), член-кореспондент АН УРСР (1972), академік АН УРСР за спеціальністю «економіка» (27.12.1973).

Петро Іларіонович Багрій
Народився 5 листопада 1925(1925-11-05)
селі Тополівка, Вінницька область, Україна
Помер 21 березня 1981(1981-03-21) (55 років)
Україна
Країна  СРСР
Діяльність економіст
Alma mater Одеський інститут народного господарства
Заклад Інституту економіки АН УРСР
Ступінь доктор економічних наук, академік
Членство НАН України

Життєпис

Народився 5 листопада 1925 року в селі Тополівка Вінницької області у родині службовця. Після восьми класів школи почав працювати в колгоспі. Під час Другої світової війни був бійцем партизанського загону. Нагороджений медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.». У 1944—1950 рр. служив рядовим, сержантом і старшиною у Радянській Армії. Під час служби навчався в Бобруйській вечірній школі робітничої молоді, яку закінчив у 1950 р[1].

У 1954 році закінчив Одеський інститут народного господарства. В 1954—1957 рр. навчався в аспірантурі Інституту економіки АН УРСР. У 1958 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук. З 1957 року працював у Інституті економіки Академії наук України на посадах молодшого, а потім — старшого наукового співробітника (1960—1961, 1965).

У 1961—1965 рр. Петро Багрій, перебуваючи у закордонному відрядженні, працював службовцем у Статистичному бюро Секретаріату Організації Об'єднаних Націй (Нью-Йорк). Після повернення із США знову повернувся в Інституті економіки АН УРСР, де займав посади заступника директора з наукової роботи (1965—1971), директора (1971—1976), завідуючого відділом міжгалузевих комплексних проблем соціалістичного відтворення (1976—1981 рр.). У 1970 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук. У 1971 р. йому було присвоєно вчене звання професора.

Помер 21 березня 1981 року.

Наукова діяльність

Автор наукових праць із питань політичної економії, розвитку народного господарства та економічної статистики. 27 грудня 1973 року удостоєний премії імені О. Г. Шліхтера АН України за працю «Динамика и структура общественного производства при социализме (вопросы методологии и анализа)»[2].

Побудував оригінальну модель причинно-наслідкових зв'язків товарного виробництва за соціалізму. Зробив значний внесок у аналіз продуктивності праці та чинників її підвищення, у вивчення динаміки, структури та ефективності виробництва; у розроблення проблем економічної статистики, порівняльного аналізу статистичних показників економічного розвитку СРСР та зарубіжних країн. Розробив методику включення соціалістичних країн в індекс світового промислового виробництва.

У монографії «Динамика и структура общественного производства при социализме (вопросы методологии и анализа)» вперше в аналіз схем відтворення увів поняття «капіталомісткість»; сформулював основне правило пропорційності розширенн репродукування, збудував систему рівностей, а також модель взаємозв'язку чинників, що визначають зміну вартості продукту 2-х підрозділів суспільного виробництва.

Петро Багрій керував колективом розробників довгострокової Комплексної програми науково-технічного прогресу в Українській РСР і сам приймав активну участь у цій праці.

Автор багатьох наукових праць з економічної теорії, розвитку національної економіки та економічної статистики. Був членом Головної редколегії «Української Радянської Енциклопедії», редколегії «Енциклопедії народного господарства УРСР», відповідальним редактором журналу «Економіка Радянської України».

За видатні заслуги у розвитку економічної науки Петро Іларіонович Багрій був обраний членом-кореспондентом (1972 р.), а потім — академіком АН УРСР (1973 р.).

Праці

  • Обчислення і аналіз продуктивності праці в радгоспах. К.: Вид-во АН УРСР, 1959. 122 с.
  • Об опыте включения социалистических стран в мировые экономические индексы. М.: [б. и.], 1965. 12 с.
  • Про методологію аналізу причин товарного виробництва при соціалізмі // Економіка Радянської України. — 1967. — № 5. — С. 22-27.
  • Методологічні питання вимірювання економічного зростання // Економіка Радянської України. — 1968. — № 8. — С. 57-64.
  • Система показателей при статистико-экономическом изучении эффективности использования основных производственных фондов на промышленных предприятиях. К., 1969. 50 с.
  • Демографический прогноз и использование его данных для экономического прогнозирования / под ред. П. И. Багрия. К., 1970. 135 с.
  • Динамика и структура общественного производства при социализме: Вопросы методологии и анализа. К.: Наук. думка, 1971. 320 с. (АН УССР. Ин-т экономики).
  • Інтенсифікація колгоспного виробництва / відп. ред. П. І. Багрій. К.: Наукова думка, 1972. 144 с.
  • О мерах стимулирования темпов роста производительности труда в промышленности УССР: докл. записка. АН УССР. Ин-т экономики. К., 1973. 20 с.
  • Об актуальных проблемах управления научно-техническим прогрессом в промышленности: доклад / отв. ред. акад. П. И. Багрий; АН УССР. Ин-т экономики. К., 1974. 93 с.
  • Проблемы интенсивного развития производства / П. И. Багрий, В. И. Кононенко, Л. Н. Шаблистая [и др.] / Отв. ред. П. И. Багрий. — К.: Наук. думка, 1978. 332 с.
  • Пропорциональность и эффективность воспроизводства в условиях развитого социализма / отв. ред. П. И. Багрий. К.: Наукова думка, 1980. 374 с.
  • Господарський механізм і удосконалення пропорцій відтворення // Економіка Радянської України. — 1981. — № 1. — С. 19-26.

Примітки

  1. Шаблиста Л.М. Пам'яті Петра Іларіоновича Багрія (1925 – 1981) // Історія народного господарства та економічної думки України.  2007. Вип. 39-40. С. 392-393.
  2. Багрій Петро Іларіонович. сайт НАН. Процитовано 17 грудня 2021.

Джерела


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.