Базанова Олена Миколаївна

Народилася 12 лютого 1925 року в місті Благовещенск. У 1949 році закінчила кафедру архівознавства Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка.

Працювала на посадах наукового співробітника, старшого наукового співробітника, начальника відділу секретних фондів Центрального державного історичного архіву УРСР. У травні 1953 р. була переведена на роботу до Центрального державного архіву кінофотофонодокументів УРСР і очолила відділ фотодокументів, а потім — кінодокументів.

З лютого 1964 по липень 1978 рр. — працювала заступником директора з наукової частини.

З червня 1978 по липень 1984 рр. — Директором Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Г. С. Пшеничного

Вона входила до складу редколегії науково-інформаційного бюлетеня «Архіви України» (1978−1983), була членом ЦЕПК, наукової та методичної ради ГАУ при Раді Міністрів УРСР, художньої ради Української кіностудії хронікально-документальних фільмів. З 1976 по 1984 рр. — читала спецкурс «Кінофотофоноархіви» студентам Київського державного університету імені Т. Шевченка.

У 1984−1988 рр. — працювала старшим науковим співробітником відділу фондів Українського державного музею Великої Вітчизняної війни. У 1994 році повернулася до ЦДКФФА України на посаді старшого наукового співробітника.

Вона брала участь в обговоренні проекту першого в Україні термінологічного словника «Архівістика» (1998), розробці положень з обліку аудіовізуальних документів до «Основних правил роботи державних архівів України» (2004), була співукладачем «Інструкції щодо організації роботи з відеодокументами» (1999)[2].

• Орден Трудового Червоного Прапора,
• Почесна Грамота Кабінету Міністрів України,

• Українські архівісти (XIX–XX ст.): Біобібліографічний довідник / Упоряд.: І. Б. Матяш (кер.), С. Л. Зворський, Л. Ф. Приходько, Р. В. Романовський, Л. М. Федорова. Держкомархів України. УНДІАСД. – К., 2007. – 752 с.