Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г. С. Пшеничного
Центра́льний держа́вний кінофотофоноархі́в Украї́ни і́мені Г. С. Пшени́чного (ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного) — центральна архівна установа, що забезпечує зберігання аудіовізуальних документів Національного архівного фонду.
| ||||||||||||||||||||||
Історія
Всеукраїнський центральний фотокіноархів засновано 20 червня 1932 року згідно з «Положенням про Центральне архівне управління, його місцеві органи та установи, що є при ньому та при його місцевих органах». Розпочав роботу архів у 1934 році в приміщенні в 26-му корпусі Києво-Печерської лаври (Музейне містечко).
1 грудня 1943 р. Всеукраїнський центральний фотокіноархів було реорганізовано в Центральний державний архів фонофотокінодокументів УРСР.
З 1953 р. архів реорганізовано в Центральний державний архів кінофотофонодокументів УРСР.
З 31 липня 1992 р. назву архіву змінено на Центральний державний кінофотофоноархів України (ЦДКФФА України).
З 28 грудня 1998 р. архів отримав ім'я багаторічного директора архіву Гордія Семеновича Пшеничного.
30 жовтня 2017 р. архів отримав сертифікат, про включення аудіовізуальних документів з фондів архіву, пов'язаних з Чорнобильською катастрофою та ліквідацією наслідків аварії, до Міжнародного реєстру програми ЮНЕСКО «Пам'ять світу». Перлиною архівної колекції чорнобильської тематики є кінофільм «Чорнобиль. Хроніка важких тижнів» – остання робота режисера-кінодокументаліста, заслуженого діяча мистецтв України Володимира Микитовича Шевченка[1].
Фонди
- Фотодокументи — 379 477 од. обл., (у т. ч. 367831 фотонегатив на склі та плівці, 10247 фотопозитивів на папері, 1210 слайдів, 189 фотоальбомів за 1853–2004 рр.)
- Кінодокументи — 12 284 од. обл., 62 352 од. зб. за 1896–1999 рр.
- Фонодокументи — 43 615 од. обл., 21 863 од. зб., (у т. ч. 478 граморигіналів на металевих матрицях, 4020 грамплатівок за 1900–2004 рр.)
- Відеодокументи — 288 од. обл., 145 од. зб. за 1994–2004 рр.
Керівники
- Петро Маринчук (1934—1936);
- Семен Прийменко (1936—1938);
- Наум Лібман (три місяці 1938 р.)[2];
- Панас Безуглий (1938—1941);
- Гордій Пшеничний (1943—1978);
- Олена Базанова (1978—1984);
- Олександр Коваленко (1984—1990);
- Ніна Слончак (1990—2003);
- Ніна Топішко (2003—2015)[3];
- Владислав Берковський (з 2015).
Джерела
- Архівні установи України: Довідник. Т. 1. Державні архіви / Держкомархів України. УНДІАСД; редкол.: Г. В. Боряк (голова), І. Б. Матяш, Г. В. Папакін. — 2-ге вид., доп. — К., 2005. — С. 127–144. — (Архівні зібрання України. Спеціальні довідники). — ISBN 966-625-029-2.
- Ємельянова Т. О. Центральний державний кінофотофоноархів України // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 466. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- Топішко Н. О. Архів кінофотофонодокументів України Центральний державний (ЦДКФФА) // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2001. — Т. 1 : А. — 823 с. — ISBN 966-02-2075-8.
Примітки
- Аудіовізуальні документи з фондів ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного, пов’язані з трагічними подіями на Чорнобильській АЕС та ліквідацією наслідків аварії, включено до Міжнародного реєстру програми ЮНЕСКО «Пам’ять світу».
- Т. О. ЄМЕЛЬЯНОВА НОТАТКИ З ІСТОРІЇ КІНОАРХІВІВ
- Професія, яка тебе обирає… Збірник на пошану Гордія Пшеничного
Посилання
- Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г. С. Пшеничного // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — ISBN 966-7492-06-0.