Базарна (губа)

База́рна (рос. Базарная) губа на півдні затоки Варангер-Фьорд Баренцевого моря Північного Льодовитого океану. Назва губи не має точного походження, на думку Н. В. Морозова вона пов'язана з пташиними базарами, які поширені в регіоні.

Базарна
69°45′48″ пн. ш. 31°02′26″ сх. д.
Розташування затока Варангер-Фьорд
Море Баренцеве море
Прибережні країни  Росія
Регіон Мурманська область
Довжина 2 км
Ширина 300-600 м
ідентифікатори і посилання
GeoNames 578472
У проєкті OpenStreetMap 2099216 ·R (Мурманська область)
Базарна
Базарна (Росія)

Знаходиться за 1,5 км на південний схід від мису Хайсумуканніємі, зі сходу обмежена мисом Майнаволок. Губа на 1,5 км вдається вглиб суходолу, при цьому ширина її становить всього 300 м, а в центральній, найширшій, частині — 600 м. Окрім південної та невеликої ділянки західної частини, береги губи височинні, стрімко обриваються до води, складені з граніту та гнейсів. На півдні, в місці впадання струмка до губи, розташована прибережна низовина, вкрита чагарниками. На невеликій ділянці західного берега знаходиться піщаний пляж, далі на захід від якого, протікає річка з озера Ісо-Суола-Вуонен'ярві. Річка та затока губи утворюють своєрідний вузький перешийок, який далі на північ розширюється і переходить у кам'янистий височинний півострів.

На південний схід від губи знаходяться штольні, збудовані наприкінці XIX століття для видобутку поліметалевих руд (свинцю, срібла, кварцу, цинку), поклади яких відомі тут ще з початку XVIII століття[1]. Їхніми дослідженням займалися спочатку приватні підприємці (1870)[2], а потім Л. І. Подгаєцький (1890), який відкрив в районі губи 4 металеві жилки[3]. З кінця XIX століття штольні активно розроблялись, тут до початку XX століття навіть розташовувалась колонія, в якій з 1894 року проживала 1 родина. Станом на 1897 рік колонію населяло 4 особи[4].

Примітки

  1. Пожиленко В. И., Гаврилов Б. В., Жиров Д. В. и др. Геология рудных районов Мурманской области. — Апатиты: Изд. КНЦ РАН, 2002. — 359 с.
  2. Сиденснер А. К. Сведения о Мурманском береге, собранные летом 1896 года. — СПб., 1897. — С. 23.; цит. по: Мацак, с. 40
  3. Подгаецкий Л. Мурманский берег Северного Ледовитого океана и его рудные месторождения // Горн. журн. — СПб., 1891. — Т. 1, № 1. — С. 94-100
  4. Кольская энциклопедия, т. I. СПб: ИС; Апатиты: КНЦ РАН, 2008. — 600 с.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.