Базарський район

База́рський райо́н — адміністративно-територіальна одиниця УСРР, що існував з 1923 по 1959 роки в складі Коростенської та Волинської округ, УСРР, Київської та Житомирської областей. Районний центр — село Базар.

Базарський район
адміністративно-територіальна одиниця
Основні дані
Країна: УСРР, УРСР
Область: Коростенська округа, Волинська округа, УСРР, Київська область, Житомирська область
Утворений: 7 березня 1923
Ліквідований: 21 січня 1959
Населення: 38 038[1] (1926)
Площа: 790,9[2] км²
Густота: 48,09 осіб/км²
Населені пункти та ради
Районний центр: c. Базар
Районна влада
Мапа

Історія та адміністративний устрій

Район було утворено 7 березня 1923 року у складі Коростенської округи Волинської губернії.

Район початково складався із 19 сільських рад колишніх Базарської та Ново-Вороб'ївської волостей Овруцького повіту: Базарської, Будо-Вороб'ївської, Будо-Голубієвицької, Велико-Кліщівської, Велико-Міньківської, Голубієвицької, Дерманківської, Дубровської, Калинівської, Ксаверівської, Лумлянської, Любарківської, Мало-Міньківської, Межиліської, Недашківської, Ново-Гутської, П'ятидубської, Рутвянської та Старовороб'ївської.

12 січня 1924 року в складі району було утворено чеську національну Гуто-Мар'ятинську сільську раду, 21 жовтня 1925 року Малокліщівську сільську раду.

2 березня 1927 року до складу Малинського району було передано Будо-Вороб'ївську, Лумлянську та Старовороб'ївську сільські ради.

13 червня 1930 року, відповідно до постанови ВУЦВК та РНК УРСР, Коростенську округу було ліквідовано, територію, в тому числі й Базарський район, включено до складу Волинської округи.

2 вересня 1930 року було скасовано поділ УРСР на округи, через що, від 15 вересня 1930 року, Базарський район, як і решта окремих адміністративних одиниць, перейшов у безпосереднє підпорядкування до республіканського центру.

9 лютого 1932 року район увійшов до складу новоствореної Київської області.

14 листопада 1935 року було розформовано Дерманківську сільську раду.

22 вересня 1937 року було утворено Житомирську область з Базарським районом у складі.

В 1941-43 роках територія району входила до складу гебітскомісаріату Овруч Генеральної округи Житомир. Було утворено Вилівську та Лісно-Колонську сільські управи.

11 серпня 1954 року, внаслідок укрупнення, було ліквідовано Будо-Голубієвицьку, Звіздальську, Мар'ятинську, Рубежівську, Руднє-Калинівську та Слобідську сільські ради.

21 січня 1959 року, Указом Президії Верховної Ради УРСР район було ліквідовано[3]. Територію було розділено між Малинським (увійшли Вишівська, Ксаверівська, Недашківська, Новогутянська та Рутвянська сільські ради) та Народицьким районами (відійшли Базарська, Велико-Кліщівська, Велико-Міньківська, Голубієвицька, Гуто-Мар'ятинська, Калинівська, Любарська, Малокліщівська, Маломіньківська та Межиліська сільські ради)[4].

Населення

У 1924 році в районі налічувалось 32 393 мешканці, в тому числі: чоловіків — 15 638 та жінок — 16 755[5].

За результатами Всесоюзного перепису населення 1926 року[1], на території Базарського району мешкало 38 038 осіб. Розподіл населення за рідними мовами був таким:

Національний склад населення за даними перепису 1926 року:[1]

НаціональністьКількістьЧастка, %
українці3012679,2
поляки35359,3
євреї17604,6
росіяни15704,1
чехи6711,8
німці3280,9
інші480,1

Примітки

  1. Всесоюзная перепись населения 1926 года. Том XI-XIII Украинская ССР - М.: Изд-е ЦСУ Союза ССР.
  2. Матеріали до опису округ УСРР: Коростенська округа / Центральне статистичне управління УСРР. – Х., 1926. – 58 с.
  3. s:Указ Президії ВР УРСР від 21.01.1959 «Про ліквідацію Базарського і Потіївського районів Житомирської області»
  4. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006.. http://www.archive.zt.gov.ua/. с. 35, 161, 532, 533, 540, 617. Процитовано 28 жовтня 2020.
  5. Базар, Базарський район, Малі Міньки в історії Другого Зимового походу армії УНР. http://eprints.zu.edu.ua/. с. 4. Процитовано 21 квітня 2021.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.