Базиліка Святого Іштвана

Базиліка Святого Стефана[3] (угор. Szent István-bazilika) католицький собор в Будапешті, найбільший храм столиці Угорщини. Будапештська базиліка — сокафедральный собор архиєпархії Естергома-Будапешта разом з базилікою Святого Адальберта і сокафедра примаса Угорщини.

Базиліка Святого Іштвана
47°30′02″ пн. ш. 19°03′14″ сх. д.
Тип споруди мала базиліка (25 лютого 1931) і сокафедральний соборd (1993)
Розташування  Угорщина[1], V район Будапештаd
Будапешт
Архітектор Йожеф Хільдd і Міклош Ібльd[2]
Початок будівництва 1905
Висота 96 м
Стиль архітектура неокласицизму і неокласицизм
Належність католицтво
Єпархія Архиєпархія Естергома-Будапештаd
Оригінальна назва угор. Szent István-bazilika
Епонім Стефан I Угорський
Присвячення Стефан I Угорський
Покровитель Стефан I Угорський
Вебсайт bazilika.biz
Базиліка Святого Іштвана (Hungary)
 Базиліка Святого Іштвана у Вікісховищі

Загальний опис

Базиліка Святого Стефана розташована в Пешті, займає більшу частину площі святого Іштвана (угор. Szent István tér). Базиліка орієнтована по лінії захід-схід. Головний фасад базиліки виходить на захід, замикає собою перспективу вулиці Зріньї (угор. Zrinyi utca). Апсида виходить на вулицю Байци-Жилінскі (угор. Bajczy-Zsilinszky utca).

Довжина собору — 87,4 метрів, ширина — 55 метрів і висота — 96 метрів. Поряд з будівлею парламенту (висота обох будівель однакова — 96 метрів) — найвища історична будівля Будапешта. Базиліка Святого Стефана разом з базилікою святого Адальберта в Естергомі і Егерською базилікою входить в трійку найбільших церков країни.

Храм побудований в стилі неоренесансу[4], в плані являє собою рівносторонній хрест. У місці перетину поперечного трансепту з головним нефом розташований масивний купол висотою 96 метрів і діаметром 22 метри.

З боків від головного фасаду розташовані дві високі дзвіниці. У правій дзвіниці знаходиться найбільший дзвін країни вагою в 9 тонн. Над центральним входом висічений напис на латині — Ego sum via veritas et vita (Я є Шлях, Істина й Життя Ів. 14:6).

Інтер'єр

Стіни та колони храму оздоблені мармуром різних порід. Інтер'єр багато прикрашений мозаїкою, виконаною найкращими угорськими майстрами. У вівтарному просторі під балдахіном на колонах знаходиться статуя Святого Стефана, виконана скульптором Алайошем Штроблем; навколо розташовані п'ять бронзових барельєфів, на яких зображені сцени з його житія.

Ліворуч від вівтаря знаходиться золочена рака, в якій зберігаються мощі Святого Стефана (права рука). 20 серпня, в День святого Іштвана, за традицією, раку виносять із собору і роблять з нею хресний хід.

Собор прикрашений вітражами, на яких зображені фігури святих. Купол собору вінчає зображення створення світу.

Історія

Собор будувався протягом 54 років. Будівництво почалося в 1851 році і спочатку велося за проектами архітектора Йожефа Хільда. В 1868 році, коли храм був практично готовий, сталося обвалення купола будівлі[5]. Міклош Ібль, який згодом очолив будівництво, зумів звести новий купол за власним проектом, вдало вписавши його в композицію всього будинку. Завершував будівництво вже Йожеф Каузер, на долю якого випали, в основному, внутрішні роботи.

Собор був освячений 9 листопада 1905 року. На освяченні був присутній імператор Австро-Угорщини Франц Йосиф і. У 1938 році папа Пій ХІІ надав собору Святого Стефана почесний статус малої базиліки.


Галерея

Примітки

Література

  • Farkas Attila: Budapest — Szent István-bazilika. Budapest: Tájak–Korok–Múzeumok Egyesület. 1999
  • Basics Beatrix — Kalmár Lajos: A 100 éves Szent István-bazilika Pécs: Alexandra. 2006

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.